Коломійченко Михайло Сидорович
Визначення і загальна характеристика
КОЛОМІ́ЙЧЕНКО Михайло Сидорович (07(19). 11. 1892, містечко Шпола, нині місто Черкас. обл. — 30. 05. 1973, Київ) — лікар-хірург. Брат О. Коломійченка. Професор (1936). Заслужений діяч науки УРСР (1954). Учасник 2-ї світової війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1919). Від 1920 працював у Київ. мед. інституті: заст. дир. з наукової роботи (1930–35), деканом стоматол. факультету (1931–34), завідувач кафедри заг. хірургії (1955–73); водночас — завідувач кафедри хірургії № 2 Київ. інституту удосконалення лікарів (1936–55). Гол. хірург МОЗ УРСР (від 1954). Наукові дослідження: кишк. непрохідність, гострий панкреатит; хірургія стравоходу, шлунка, підшлунк. залози; невідкладна хірургія; історія медицини. Першим в Україні виконав пластичні операції зі створення штуч. стравоходу із тонкої та товстої кишок. На будинку, де мешкав К., 2003 йому відкрито мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К оценке методов лечения кардиоспазма // Новый хирург. арх. 1962. № 4; Реконструктивная хирургия пищевода. К., 1967; К истории научного общества хирургов Украинской ССР // КХ. 1971. № 6; Клиника острого аппендицита в пожилом и старческом возрасте // ВД. 1972. № 4 (співавтор); Живи, людино: Розповіді про хірургію та хірургів. 3-е вид. К., 1972.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
