Коломойцев Петро Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коломойцев Петро Михайлович

КОЛОМО́ЙЦЕВ Петро Михайлович (11. 07. 1924, с-ще Красний Луч, нині місто Луган. обл.) – живописець. Учас­­ник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Чл. НСХУ (1999). Навч. у Ворошиловгр. худож. уч-щі (ни­­ні Луганськ, 1939–41; викл. О. Філь­­берт), Студії військ. художників ім. М. Грекова у Москві (1946–50; викл. В. Дмитрієвський, П. Маль­­цев), у К. Прохорова та В. Бернадського, закін. Київ. воєнно-мор. уч-ще (1955). Від 1944 – у Севастополі. 1960–61 – викл. ізо­­студії Будинку офіцерів флоту; 1961–85 – у худож.-пром. майстернях. 1987 у влас. будинку відкрив художню галерею. Учас­­ник міських, всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1945. Персон. – у Севастополі (2008–09). Автор пейзажів, натюрмор­­тів, портретів, темат. картин. Відтворював події на флоті під час 2-ї світ. вій­ни та у мирні дні. Окремі роботи зберігаються у Севастоп. ХМ, Музеї міліції Севастополя.

Тв.: «Скелі у Блакитній бухті» (1951), «Вересневий сніг у Севастополі» (1963), «Вид на бухту в Севастополі» (1965), «Сухе вино та яблука» (1966), «Пам’яті матері» (1969), «Повернення з походу» (1970), «Ранні овочі» (1971), «Виноград» (1973), «Фронтові проліски» (1975), «Безсмертя. Пам’яті медсестри Г. Руденко» (1978), «Яблука» (1981), «Мигдаль квітне» (1988), «Севастопольські маки» (1990), «Автопортрет» (1997), «Захід сонця у Севастополі» (2001), «Се­­вастополь в облозі. Вісточка з фронту» (2003), «Соняшники» (2006), «Жасмин» (2007), «Дзвіночки», «Весняний натюрморт» (обидва – 2008).

Р. І. Попова

Стаття оновлена: 2014