Колонія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колонія

КОЛО́НІЯ (від лат. colonia – поселення) – асоціація індивідуумів, яким влас­­тива морфологічна та фізіологіч­­на єдність. У безхребет. тварин К. – сукупність поєднаних між со­­бою особин, що сформувалася шляхом безстатевого розмно­­жен­­ня. Серед таких К. розрізня­­ють мономорфні (всі особини є однотипними) і поліморфні (є особини, які мають різну будову і виконують різні функції – живлення, розмноження, захисні). В одноклітин. організмів К. є сукупністю поєднаних між собою клітин, яка утворилася внаслідок безстатевого розмноження однієї клітини. Виокремлюють К. справжні (їхні клітини поєднані між собою) і псевдоколонії (сукупність щільно розташованих не поєднаних між собою клітин, що можуть секретувати спільну захисну слиз. структуру). Найважливішими в екол. аспекті є К. корал. поліпів – осн. компонент екосистем корал. рифів, які вирізняються найвищим рівнем різноманітності. К. також називають сукупність особин одного виду, які спільно живуть, живляться та розмножуються. Напр., тимчас. поселення птахів, гризунів, поселення комах одного виду на рослині (К. попелиць), поселення бактерій одного виду на пожив. середовищі. З колоніальністю часто пов’язані прик­­лади склад. соц. структури у по­­селенні тварин, відповід. поведінки тощо.

І. В. Довгаль

Стаття оновлена: 2014