Колонія імені Максима Горького - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колонія імені Максима Горького

КОЛО́НІЯ І́МЕНІ МАКСИ́МА ГО́РЬКОГО – виховний заклад для непов­­нолітніх правопорушників і безпритульних (див. Безпритульність). Засн. у серпні 1920 Полтав. губерн. відділом нар. освіти на х. Триби побл. Полтави. У березні 1921 колонії присвоєно ім’я Максима Горького, у листопаді того ж року її переведено до с. Ковалівка (нині Полтав. р-ну Полтав. обл.) і розміщено у колиш. маєтку В. Трепке. Від жовтня 1923 – у віданні Наркомосу УСРР. Стала дослідно-показовою серед закладів подіб. типу в УСРР. Восени 1926 колонію переведено до с-ща Куряж (нині с. Куряжанка Дергачів. р-ну Харків. обл.) і розміщено у будівлях закритого напередодні Ку­­рязького Свято-Преображен­­сь­­кого чоловічого монастиря. 1920–28 її очолював А. Макарен­­ко, який у «Педагогической поэ­­ме» (Москва, 1934) відобразив життя колоністів та оприлюднив у худож. формі свої методи перевиховання асоц. молоді. У лип­­ні 1928 колонію відвідав Максим Горький. 1936 її передано у сис­­тему дит. виправно-труд. закла­­дів НКВС.

Літ.: Ніжинський М. П. Життя і педагогічна діяльність А. С. Макаренка. К., 1967; Макаренко А. С. Очерк работы Полтавской колонии им. Горького. Мар­­бург, 1992.

В. М. Даниленко

Стаття оновлена: 2014