Колос Анничка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колос Анничка

КО́ЛОС Анничка (справж. – Ганна Валентинівна; 03. 03. 1969, Київ) – художниця декоративного текстилю, живописець, графік. Доч­­ка Г. Колос та В. Бавіловського, онука Г. Гізлер і С. Колоса. Чл. НСХУ (1999). Закін. Укр. академію мист-ва та арх-ри (Київ, 1996; майстерня В. Шості). Працює у галузях живопису, графіки, декор. мист-ва. Учасниця всеукр. худож. виставок від 1988. Персон. – у Києві (1996, 1998, 2003, 2005, 2007–09). Створює натюр­­морти, темат. картини, портрети, архіт. композиції, пейзажі, гобе­­лени. Для творчості К. характерні декоративізм, автор. стилізація, використання архіт. мотивів, що зумовлює монум. виразність композицій. Окремі ро­­боти зберігаються у Київ. музеї рос. мист-ва.

Тв.: гобелени – «На городі верба рясна» (1989), «Т. Шевченко», «На Івана Купала» (обидва – 1995), «Летіла зозуленька» (1996); живопис – «Анна Ярославна», «Либідь», «Золоті ворота», «Тадж-Магал», «Русалонька», «Ангел», «Піраміди», «Індія» (усі – 1998), «Свята Софія», «Київ. Лавра», «Карнавал у Венеції» (усі – 2002), «Східний на­­тюрморт», «У кафе», «Подруги», «Арлекіно» (усі – 2004), «Андріївський узвіз», «Бистра річка» (обидва – 2007), «Яро­славів Вал», «Букет із маками» (обидва – 2008), «Мідні глеки» (2010).

Літ.: Позднякова О. Світ Аннички Ко­­лос // УК. 2007. № 7.

Н. Г. Крутенко

Стаття оновлена: 2014