КО́ЛОС (КО́ЛОСОВ) Григорій Овксентійович (05. 01. 1892, с. Дмитренки Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл., за ін. даними – Катеринославщина – 26. 05. 1937, Москва) – військовик, радянський діяч. Здобув вищу освіту, працював на за­­лізниці. Брав участь у рев. русі. 1917 вступив до більшов. партії, відтоді – на профспілк. роботі на Катеринослав. залізниці. 1918–19 – ком-р більшов. партизан. загонів на Донбасі, нач. гол. штабу повстан. військ Лівобереж. України. У лютому–березні 1920 фактично очолював наркомат внутр. справ УСРР (формально наркомом був Х. Ра­­ковський). У березні 1920 на пра­­вах відділу наркомату створив гол. упр. рад. робітн.-селян. мілі­ції. Від травня 1920 – особо­упо­вноважений особливого відді­лу та штабу тилу Пд.-Зх. фронту, нач. відділ. особливого відділу фрон­­ту по боротьбі з бандами Н. Мах­­на; 1921 – нач. підвідділу по бо­­ротьбі з бандитизмом Запоріз. губерн. надзвич. комісії. Брав участь у придушенні повстан. руху, за що 1925 відзначений орденом Червоного Прапора. Автор спогадів «Заметки о подполье и вооруженной борьбе, 1918–1919» (Дн., 1927). Обирався чл. ВУЦВК і ЦВК СРСР. Згодом – на рад. і госп. посадах, остання – управляючий тресту «Москбуддеталь» у Москві. 2 листопада 1936 заарешт., 25 травня 1937 за звинуваченням в участі у контррев. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

О. М. Мироненко