Колос (Колосов) Григорій Овксентійович

КО́ЛОС (КО́ЛОСОВ) Григорій Овксенті­йович (05. 01. 1892, с. Дмитренки Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл., за ін. даними — Катеринославщина — 26. 05. 1937, Москва) — військовик, радянський діяч. Здобув вищу освіту, працював на за­­лізниці. Брав участь у рев. русі. 1917 вступив до більшов. партії, від­тоді — на проф­спілк. роботі на Катеринослав. залізниці. 1918–19 — командир більшов. партизан. загонів на Донбасі, нач. гол. штабу пов­стан. військ Лів­обереж. України. У лютому–березні 1920 фактично очолював наркомат внутр. справ УСРР (формально наркомом був Х. Ра­­ковський). У березні 1920 на пра­­вах від­ділу наркомату створив гол. упр. рад. робітн.-селян. мілі­ції. Від травня 1920 — особо­упо­вноважений особливого від­ді­лу та штабу тилу Пд.-Зх. фронту, нач. від­діл. особливого від­ділу фрон­­ту по боротьбі з бандами Н. Мах­­на; 1921 — нач. під­від­ділу по бо­­ротьбі з бандитизмом Запоріз. губерн. над­звич. комісії. Брав участь у придушен­ні пов­стан. руху, за що 1925 від­значений орденом Червоного Прапора. Автор спогадів «Заметки о подполье и вооружен­ной борьбе, 1918–1919» (Дн., 1927). Обирався чл. ВУЦВК і ЦВК СРСР. Згодом — на рад. і госп. посадах, оста­н­ня — управляючий тресту «Москбуд­деталь» у Москві. 2 листопада 1936 заарешт., 25 травня 1937 за звинуваче­н­ням в участі у контр­рев. терорист. організації засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1956.

Завантажити статтю