Колос Сергій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колос Сергій Григорович

КО́ЛОС Сергій Григорович (26. 09(08. 10). 1888, С.-Пе­тербург – 19. 12. 1969, Київ) – майстер художнього ткац­­тва, графік, мистецтвознавець і педагог. Чоловік Г. Гізлер, батько Ганни, дід Аннички Колосів. Чл. СХУ (1944). Учасник 1-ї світ. вій­ни. У С.-Пе­тербурзі закін. мор. кадет. корпус (1906), вступив до лісового ін-ту (виключ. через рік як неблагонадійний, ув’язне­­ний). 1910 приїздив в Україну. Навч. у Львів. ун-ті. Познайомився з І. Франком, ін. діячами укр. куль­­тури. Зацікавився фольклором, нар. одягом, ужитк. мист-вом. Мандрував Гуцульщиною. Навч. в Ін-ті образотвор. мист-ва у Неа­­політан. ін-ті «Бельарте» (Італія, 1911), Ін-ті мист-в у Ніцці (Фран­­ція), студії А. Ажбе у Мюнхені (Німеччина, до 1914). Закін. Укр. АМ (Київ, 1922; викл. М. Бойчук, В. Кричевський), де відтоді й пра­­цював: 1925–30 – засн. та зав. (від 1929 – проф.) текстил. відділ.; водночас 1921 – художником навч.-ткац. майстерень, 1924 – у ткац.-килимар. артілі, викл. дво­­річ. курсів худож. обробки ткани­ни у с. Дігтярі (нині смт Сріб­нян. р-ну Черніг. обл.). У 1930-х рр. – викл. Марґілан. шовкоткац., Фер­ґан. текстил. технікумів (обидва – Узбекистан), згодом – декан Таш­­кент. текстил. ін-ту; 1936–40 – доц. Ленінгр. текстил. ін-ту (нині С.-Пе­тербург); у Києві: 1944 – кер. сектору декор. тканин Ін-ту ху­­дож. промислів Академії арх-ри; вод­­ночас 1944–46 – ст. н. с. ІМФЕ АН УРСР; від 1946 – худож. кер. уч-ща приклад. мист-ва. 1919 працював над розписами Луцьких казарм, над оформленням театру опери та балету до 1-го з’їзду волос. виконкомів у Києві. Учасник всесоюз. (від 1927) і зарубіж. (від 1924) мист. виставок. Створюючи килими, використовував нар. мотиви, традиц. кольори. Досліджував історію, традиції нар. укр. промислів, зокрема килимарства, худож. текстилю. Співавтор кн. «Декоративні тканини» (К., 1949), спів­­упорядник зб. «Українське народне мистецтво: Вбрання» (К., 1961). Автор статей у ж. «Народна творчість та етнографія», зокрема «Традиції, стан і пот­­ре­би художніх промислів України» (1957, № 4), «Кролевецькі рушники» (1966, № 2). Засн. 2006 премію ім. К. Окремі роботи зберігаються в НХМ, НМУНДМ. Серед учнів – Г. Гізлер, О. Кравченко, В. Щербак.

Тв.: живопис – «Автопортрет» (1913); графіка – «Дівчина розчісує косу» (поч. 1920-х рр.), «Художник» (1922), «Гра у шашки» (1924); іл. до кн. «Український народний танок» (К., 1918); темат. килими – «Птах і песик» (1923), «Щедрівка» (1924), «Кізонька», «К. Маркс» (оби­­два – 1926); проект гобелена «Дружба народів» (1967).

Літ.: Федорук О. Художник і пропагандист народного мистецтва // НТЕ. 1988. № 4; Крутенко Н. Сергій Колос – художник, вчений, педагог // ОМ. 1989. № 1; Щербак В. Драматичні колізії Сергія Колоса // Нар. мист-во. 2008. № 1–2; Кравченко Я. Він любив прояви краси у природі, мистецтві, людях // Артанія. 2008. № 4.

Н. Г. Крутенко

Стаття оновлена: 2014