Колосов Валентин Осипович
Визначення і загальна характеристика
КО́ЛОСОВ Валентин Осипович (28. 03. 1928, с. Нижній Чулим, нині Новосибір. обл., РФ — 23. 11. 2004, Рівне) — живописець, скульптор. Член НСХУ (1985). Закін. Харків. військ.-авіац. училище штурманів (1947), навч. у худож. студії при Палаці культури металургів м. Гур’євськ (Кемеров. обл., РФ, 1948–50; викл. К. Луконін), закін. художні студії Товариства художників у Рівному (1958). Працював художником у Клубах упр. Амур. залізниці (м. Свободний, Амур. обл., РФ, 1948–49), Гірняків (Гур’євськ, 1949–50), Рівнен. товаристві художників (від 1951) та відділ. Худож. фонду (від 1964). Відп. секр. Рівнен. організації СХУ (1986–96). Учасник обл., всеукр., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від 1955. Персон. — у Рівному (1976, 1980, 1982, 1985–86, 1988). Автор пейзажів та портретів у реаліст. стилі, скульптур. погрудь. Окремі роботи зберігаються у Рівнен. краєзнав. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Рівненський їжак» (1957), «Блакитна хата» (1959), «Т. Шевченко» (1964), «Польський мотив» (1969), «Т. Шевченко в Острозі» (1972), «Майор Житников» (1977), «Біля незнайомого селища» (1978), «Кавалер трьох орденів слави О. Пашнін» (1984), «Л. Кравцов» (1987), «На річці» (1991), «Є. Шморгун», «Над Случем» (обидва –1993), «Пам’яті героїв» (1994), «Льон цвіте» (1995), «Дідух» (1997), «О. Возіанов» (1998), «Оксамитовий сезон» (кін. 1990-х рр.), «Вербна неділя» (2001); погруддя — М. Приходька (1970), Г. Пономаренка (1979), Лесі Українки (1982); пам’ятна дошка льотчику-космонавту О. Макарову (1981, Рівне).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
