Колосов Валентин Осипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колосов Валентин Осипович

КО́ЛОСОВ Валентин Осипович (28. 03. 1928, с. Нижній Чулим, нині Новосибір. обл., РФ – 23. 11. 2004, Рівне) – живописець, скульптор. Чл. НСХУ (1985). Закін. Харків. військ.-авіац. уч-ще штурманів (1947), навч. у худож. студії при Палаці культури металургів м. Гу­р’євськ (Кемеров. обл., РФ, 1948–50; викл. К. Лу­конін), закін. ху­­дожні студії Т-ва художників у Рівному (1958). Пра­цював худож­­ником у Клубах упр. Амур. заліз­­ниці (м. Свободний, Амур. обл., РФ, 1948–49), Гірняків (Гур’євськ, 1949–50), Рівнен. т-ві художників (від 1951) та відділ. Ху­дож. фон­­ду (від 1964). Відп. секр. Рівнен. орг-ції СХУ (1986–96). Учас­ник обл., всеукр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1955. Персон. – у Рівному (1976, 1980, 1982, 1985–86, 1988). Автор пей­зажів та портретів у реаліст. сти­­лі, скульптур. погрудь. Окремі ро­боти зберігаються у Рівнен. крає­знав. музеї.

Тв.: живопис – «Рівненський їжак» (1957), «Блакитна хата» (1959), «Т. Шев­ченко» (1964), «Польський мотив» (1969), «Т. Шевченко в Острозі» (1972), «Майор Житников» (1977), «Біля незнайомого се­лища» (1978), «Кавалер трьох орденів слави О. Пашнін» (1984), «Л. Крав­цов» (1987), «На річці» (1991), «Є. Шмор­гун», «Над Случем» (обидва –1993), «Пам’яті героїв» (1994), «Льон цвіте» (1995), «Дідух» (1997), «О. Возіанов» (1998), «Оксамитовий сезон» (кін. 1990­-х рр.), «Вербна неділя» (2001); по­груддя – М. Приходька (1970), Г. По­­номаренка (1979), Лесі Українки (1982); пам’ятна дошка льотчику-космонавту О. Макарову (1981, Рівне).

Літ.: Мисько Є. Обрії оновленого краю // ОМ. 1979. № 6; Столярчук Б. Валентин Колосов – живописець і ску­льптор. Р., 2009.

Т. С. Лукашевич, Б. Й. Столярчук

Стаття оновлена: 2014