Колянковський Людвік - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колянковський Людвік

КОЛЯНКО́ВСЬКИЙ Людвік (Kolankowski Ludwik; псевд.: Bork, Jan Pniowski та ін.; 21. 06. 1882, м. Надвірна, нині Івано-Фр. обл. – 19. 03. 1956, м. Торунь, Польща) – польський історик. Д-р габіліт. з історії (1913), дійс. чл. Польс. АН (1947). У 1906 здобув ступ. д-ра філософії у Львів. ун-ті, 1906–07 продовжив навч. у Берліні. 1907–18 – н. с. б-ки, водночас 1913–18 і 1924–29 – приват-доц. Яґеллон. ун-ту в Кракові; 1918–24 – зав. Сх. відділу, дир. Литов.-Білорус. де­­партаменту МЗС Польщі; 1929–39 – дир. б-ки Ординації Замой­ських у Варшаві; за сумісн. 1929–30 – приват-доц., 1931–36 – титуляр. проф. Вілен. ун-ту (нині Вільнюс); 1936–39 – звич. проф. історії Львів. ун-ту (ініціював ре­організацію каф. істор. про­фі­лю). Популяризував т. зв. яґел­­лон. ідею – відновлення Речі Пос­­политої у кордонах від Балт. до Чорного морів. Під час 2-ї світ. вій­ни зробив знач. внесок у порятунок творів мист-ва у Варша­ві. 1945–48 – ректор, 1949–55 – дир. б-ки Торун. ун-ту. Досліджу­вав історію Великого князівст­­ва Литовського і Польщі кін. 14 – серед. 16 ст., вплив татар на польс. історію. Президент Польс. істор. т-ва у Львові (1937–47).

Пр.: Zygmunt August, wielkie ksiąze Litwy do roku 1548. Lwów, 1913; Dzieje chanatu krymskiego Girejów w XV i XVI wieku. Lwów, 1917; Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonów. T. 1. Warszawa, 1930; Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne. Lwów, 1936.

Літ.: Ludwik Kolankowski. 1882–1982. Materiały sesji w stulecie urodzin. Toruń, 1983.

М. Г. Крикун

Стаття оновлена: 2014