КО́МАНОВ Геннадій Геннадійович (04. 02. 1924, с-ще Ясинувата, нині місто Донец. обл. – 27. 07. 2003, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі ракетної техніки. Брат В. Команова. Канд. тех. н. (1974). Герой Соц. Праці (1969). Ленін. премія (1976). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. ун-т (1954). Відтоді працював у ВО «Пд. маш.-буд. з-д» (Дніпропетровськ): від 1965 – нач. вироб-ва, від 1974 – заст. дир. з осн. вироб-ва, від 1977 – гол. інж.; 1982–87 – дир. Дніпроп. філії НДІ технології ма­­шинобудування; 1996–97 – ген. дир. Нац. центру аерокосміч. освіти молоді України НКАУ (Дніпропетровськ). Зробив знач. внесок у створення та запровадження технології вироб-ва бойових ракет. комплексів Р-12 (8К63), -14 (8К65), -16 (8К64), -36 (8К67), -36М (15А14), МР-УР100 (15А15), -УР100 УТТХ (15А16). За його участі освоєно виготовлення корпусів ракет із оребрених панелей сплаву АМг6, відпрацьовано технологію випуску ампул. варіанта виробу 8К67 підвищеної герметичнос­ті, запроваджено рентґен. конт­роль якості зварних швів, проведено низку заходів із підвищення якості та надійності, що дозволило продовжити гарантій. строк бойового чергування баліст. ракет до 12-ти і більше років.

В. В. Зуєв