Корнієнко Іван Сергійович

КОРНІЄ́НКО Іван Сергі­йович (14(27). 11. 1910, с. Ше­стірня Херсон. пов. Херсон. губ., нині Широків. р-ну Дні­проп. обл. — 13. 11. 1975, Ки­­їв) — кіно­знавець, сценарист, пе­­дагог. Доктор мистецтво­знавства (1967), професор (1968). Член СКінУ (1957). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Одес. муз.-драм. ін­ститут (1931). Працював 1932–34 ред. вироб.-худож. упр. «Українфільм» (Харків); 1934–41 — ред.-консультантом Гол. упр. кіно­промисловості УРСР, 1947–49 — нач. сценарно-редакц. від­ділу Київ. кіностудії худож. фільмів, 1949–58 — консультантом від­ділу науки і культу­­ри, зав. сектору літ-ри і мистецтва ЦК КПУ, 1958–59 — за­ступник голови Комітету радіо і телебаче­н­ня при РМ УРСР, 1959–61 — гол. реж. ж. «Мистецтво» і «Новини кіноекрану» (усі — Київ). 1961 висту­­пив разом з реж. В. Івченком і Т. Левчуком ініціатором створе­н­ня факультету кінемато­графії при Київ. ін­ституті театр. мистецтва, у якому працював від 1962: завідувач кафедри кінемато­графії, теорії і історії кі­­но, 1968–75 — завідувач кафедри кіно­знавства, 1968–75 — ректор. Досліджував історію укр. кіно, заг.-теор. пита­н­ня, про­блеми кінорежисури, драматургії, актор. майстерності. Автор сценаріїв фільмів «Золоті руки» (реж. С. Параджанов), «Гнат Юра» (реж. Г. Гочаренко; обидва — 1960), «Слово про Ігоря Савченка» (1965, реж. Г. Крикун), спів­­автор роз­ділу до 1-го тому «Історії українського радянського кіно. 1917–1930» (К., 1986). До 100-річчя від дня народж. опубл. ви­брані твори К. (у 2-х т., К., 2010).

Завантажити статтю