КОРНІЄ́НКО Олександр Микола­йович (05. 02. 1938, м. Коломна Моск. обл.) — фахівець у галузі зварюва­н­ня та історії науки і техніки. Канд. тех. (1970), д-р істор. (2009) н. Закін. Київ. суднобуд. технікум (1956) і політех. ін­ститут (1961), де від­тоді й працював. Від 1963 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): 1981–86 — завідувач від­ділу наук.-тех. інформації, 1987–98 — зав. лаб. істор.-ретро­спектив. аналізу, від 1999 — провід­ний науковий спів­робітник; водночас 1982–92 — декан факультету історії науки і техніки Київ. нар. університету економіки та наук.-тех. про­гресу; 1985–91 — директор інж.-вироб. центру «Транс­­­звар»; 1996–2005 — старший науковий спів­робітник Цент­­ру памʼятко­знавства НАНУ (оби­­два — Київ). Наукові дослідже­н­ня у га­­лузі фізики дуги, процесів плазм. зварюва­н­ня та конструюва­н­ня плазмотронів. Роз­робив технологію плазм. зварюва­н­ня алюмінієвих сплавів, яку впровадже­­но в судно- і ракетобудува­н­ня, електро­енергетику. Ви­вчає все­­світню історію техніки, внесок вітчизн. учених і винахідників у роз­виток техніки в світ. контекс­ті. Автор знач. кількості статей в УРЕ й ЕСУ. Брав участь у написан­ні «Історії Української культури», К., 2012, т. 5, ч. 3 (роз­діли: «Матеріало­знавство», «Транс­­порт» та ін.). Спів­засн. музеїв тех. профілю, зокрема М. Бенардоса в містах Пере­яслав-Хмельницький і Фастів Київ. обл.