Корнієць Леонід Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корнієць Леонід Романович

КОРНІЄ́ЦЬ Леонід Романович (08(21). 08. 1901, м. Бобринець Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 29. 05. 1969, Моск­­ва) – партійний і радянський діяч. Генерал-лейтенант (1943). Держ. нагороди СРСР. 1922–25 служив у Червоній армії. Від 1931 – на парт. і держ. роботах, зокрема від 1938 – голова президії ВР УРСР; від 1939 – голова, від 1944 – 1-й заст. голови РНК УРСР. Під час 2-ї світ. вій­ни був одним з організаторів партизан. руху в Україні, чл. військ. рад Пд., Пн.-Кавказ., Воронез. фрон­­тів, Чорномор. групи військ. Від 1946 – 1-й заст. голови РМ УРСР; від 1953 – міністр заготівель СРСР; від 1956 – міністр хлібопродуктів СРСР; 1960–63 – 1-й заст. голови, від 1963 – голова Держ. ком-ту заготівель РМ СРСР – міністр СРСР. Чл. ЦК ВКП(б) (1939–52). Депутат ВР СРСР 1–7 скликань.

Літ.: Юровський В. М. До 70-річчя від дня народження Л. Р. Корнійця // УІЖ. 1971. № 4; Уряди України у ХХ ст.: Наук.-докум. вид. К., 2001.

А. В. Чечельницький

Стаття оновлена: 2014