Лубенець Борис Андрійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Лубенець Борис Андрійович


Лубенець Борис Андрійович

ЛУБЕНЕ́ЦЬ Борис Андрійович (11. 02. 1927, с. Нова Водолага, нині смт Харків. обл. – 19. 09. 1999, с. Артемівка Печеніз. р-ну Харків. обл.) – майстер різьблення на дереві. Майстер традиц. нар. мист-ва УРСР (1990). Дипломи 1-го ступ. обл. виставки нар. творчості та фестивалів самодіял. мист-ва УРСР (обидва – 1967, 1972), переможець обл. конкурсу майстрів нар. декор.-приклад. мист-ва (1970). Навч. у Харків. залізн.-дорож. уч-щі № 3 (1944–45). Мешкав у с. Артемівка, де від 1956 працював токарем у колгосп. майстерні. Учасник обл. мист. виставок від 1951. Персон. – у Харкові (1987). Осн. образи створ. на основі повсякден. життя, міфології, Біблії, легенд, казок, творів Т. Шевченка і М. Гоголя, на істор. тематику. Роботи різьбив відразу переважно з липи та груші, дрібні деталі – з бука. Деякі вироби зберігаються у Краєзн. музеї Печеніз. р-ну, Музеї Слобожанщини (Харків).

Тв.: скульптури – «Іван-царевич», «О. Суворов» (обидві – 1951), «Пастух» (1958), «Люлька Тараса Бульби», «Нескорений», «Катерина» (усі – 1959), «Лісовичок» (1960; 1993), «Лісовик» (1963; 1983), «Блюдолизи» (1964), «Ненажера», «Чабан із вівцею» (обидві – 1965), «З першого урожаю» (1972), «Телеглядач», «Від грози» (обидві – 1974), «Рибалка» (1975), «Гномик» (1980), «Зубний біль» (1981), «Водяний» (1983), «Старий холостяк» (1988), «Ідол пияцтва», «Партизан» (обидві – 1994), «Старий із котом» (1996); барельєф «Т. Шевченко» (1959); шкатулка «Заєць» (1963); письм. набір (1967); «Маска з вусами» (1981), «Маска-африканець» (1985).

Літ.: Шумейко С. Відкрив у дереві душу // Червона зірка. 1982, 26 черв.; Чугай А. Живе на землі людина // Пече­ніз. край. 1999, 19 черв.

Статтю оновлено: 2017