Лубенський В’ячеслав Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лубенський В’ячеслав  Іванович

ЛУБЕ́НСЬКИЙ В’ячеслав Іванович (18. 05. 1939, м. Грайворон, нині Бєлгород. обл., РФ) – живописець, графік, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1974). Пре­мія Респ. конкурсу на кращу художню листівку вид-ва «Мистецтво» (Київ, 1969). Закін. архіт. ф-т Київ. інж.-буд. ін-ту (1963). Відтоді – у Києві: архітектор, 1964–76 – художник-конструктор; 1976–78 – викл. каф. рисунка інж.-буд. ін-ту; 1976–78 – вільний слухач худож. ін-ту (викл. О. Волненко, І. Красний, О. Кри­вонос), 1978–81 – вільний відвідувач Твор. майстерень АМ СРСР (викл. С. Григор’єв); у худож. ін-ті: 1982–90 – викл. рисунка, живопису і пластанатомії, водночас 1985–91 – зав. наук.-метод. лаб. каф. рисунка; 1997 відкрив приватну Академію рисунка при Будинку архітектора України; 2007–09 – в. о. проф. ін-ту реклами; від 2009 – проф. каф. живопису ін-ту декор.-приклад. мист-ва та дизайну. 1963–64 оформляв книги для Казах. вид-ва худож. літ-ри (Алма-Ата, нині Алмати). 1981–84 здійснив творчі поїздки по Сибіру, Далекому Сходу. Опубл. понад 50 рисунків і гравюр у ж. «Простор» (Алма-Ата), «Журналист» (Москва), «Наука і су­спільство», «Знання та праця», «Україна» (усі – Київ). Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1961. Персон. – у Києві (1961, 1981–84, 1989, 1993, 1995, 1999, 2000, 2014–15), Тюмені (РФ, 1982), Грайвороні (1995–96, 2002, 2004, 2006, 2009). Створює переважно портрети, а також пейзажі та натюрморти у реаліст. стилі. Деякі картини збе­рігаються у Грайворон. та Хмельн. краєзн. музеях, у галереї «Глобус» (Київ) – постійна експозиція. Автор низки статей, присвяч. проблемам мист. освіти.

Тв.: графіка – «Студент» (1959), «С. Ре­­ріх» (1975), «Ольга» (1976), «Мама», «Портрет у капелюсі» (обидва – 1978), «Нафтовик», «Народна артистка України, солістка балету Т. Боровик» (обидва – 1982), «Олімпійська чемпіонка Л. Карлова» (1983), «Угал – місто будівельників України на БАМі» (1984), «Геракл» (1985), «С. Артюшенко» (1988), «Циганські сережки» (1989), «Автопортрет» (1991), «Венера» (1993); живопис – «Господар. І. Марченко» (1974), «Автопортрет» (1976), «Сестра Галина», «Бабуся у своїй хаті» (обидва – 1977), «Т. Шевченко у Прохорівці» (1978), «Старі сокири» (1981), «Софіївська площа» (1982), «Яблука і кавуни» (1990), «Руїни Успенського собору. Хрест і троянди» (1991), «Лавра навесні» (1993), «Видубицький монастир», «Сонце над полем» (обидва – 1994), «Лавра взимку. Ранок», «Яблука і мед» (обидва – 1995), «Фреска в руїнах Успенського собору» (1996), «Лавра. Цвіте вишня», «Софія Київська», «Осінь у парку» (усі – 1997), «Козачка» (1998), «Діалог» (1999), «Натюрморт із Сократом», «Ранок на лузі» (обидва – 2000), «Натюрморт зі срібною кружкою» (2003), «Похмурий день» (2004), «Грайворон – моє містечко рідне, старовинне» (2005), «Богородицька церква» (2006), «О. Богомолець» (2007), «Сосна» (2008), «Вольтер і Венера» (2010), «Золотий голос України В. Гришко», «Київ золотоверхий» (обидва – 2012), «Українка з Полтавщини», «Червневий ранок» (обидва – 2013).

Літ.: Вячеслав Иванович Лубенский: 75 лет со дня рожд. К., 2015.

Л. М. Гутник

Статтю оновлено: 2017