Луганський машинобудівний завод

ЛУГА́НСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д ім. О. Пархоменка — під­приємство гірничошахтного машинобудува­н­ня. Засн. 1878 як майстерні з ремонту залізнич. рухомого складу (на 26 паровозів і 52 вагони), гол. зав­да­н­ням якого було забезпече­н­ня регуляр. руху на залізниці Луганськ–Дебальцеве. На той час це було досить велике під­приємство, технічно добре оснащене. 1930 залізничні майстерні реорганізовано в Луган. завод вугіл. машинобудува­н­ня, який докорін­но реконстру­йовано (1931–32); тут збудовано котел., механо­складал., ковал., ремонт. та ін. цехи. З-д освоїв виробництво вібрац. грохотів, електромагніт. сепараторів, потуж. класифікаторів, згущувачів різних систем, по­двоєних фільтрів, скребк. транс­портерів тощо. 1938 під­приємству присвоєно імʼя О. Пархоменка. У роки 2-ї світової вій­ни осн. устаткува­н­ня заводу еваку­йовано до м. Караґанда (Казах­стан), де випускав військ. продукцію; споруди під­приємства повністю зруйновано. Після визволе­н­ня міста (1943) під­приємство від­будовано, 1947 досягнуто довоєн. рівня випуску продукції. У повоєн­ні роки завод оснащено найновішою технікою, значно роз­ширено номенклатуру продукції, виробництво якої без­перервно збільшувалося. Впроваджено терміч. і хім.-терміч. методи обробле­н­ня деталей машин, за­стосува­н­ня алмаз. інструменту, універс.-збір. при­строїв, напів­автомат. зварюва­н­ня, що сприяло покращен­ню якості, під­вищен­ню надійності і довговічності вироблюваних машин. У структурі — осн. цехи (механо­складал., ливар., ковал.-прес., складал.-зварюв. тощо), що до­зволяють виготовляти машини та ін. устаткува­н­ня із за­мкненим циклом виробництва. Осн. продукція: інерц. і вібрац. грохоти, електромагнітні та колісні сепаратори, обезводнюв. елеватори, транс­портери, від­саджув. машини, центрифуги тощо (всього 70 найменувань). Окрім серій. виробництва, завод щороку виготовляв бл. 600 машин та зап­частин за індивід. замовле­н­нями. 1971 на ньому працювали бл. 1900 осіб. 1978 нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора як одне з найбільших у СРСР під­приємств із випуску вугле­збагачув. устаткува­н­ня. Від 1994 — ЗАТ, від 2007 — ТОВ із сучас. на­звою. Осн. номенклатура (понад 100 найменувань): вібратори, грохоти, залізовід­дільники, ком­пресорні установки, конвеєри, від­саджув. машини, живильники, редуктори, сепаратори (магнітні, електромагнітні), центрифуги, елеватори, вантажопід­йомні електромагніти тощо для під­приємств гірн., вугіл., металург., хім. та ін. галузей промисловості. Крім того, технол. устаткува­н­ня до­зволяє виготовляти металокон­струкції вагою від 100 кг до 50 т, діаметром до 5-ти і довж. до 15 м. Екс­порт: країни СНД, Болгарія, Куба, Монголія, Єгипет, Іран, Туреч­чина. 2001 на заводі створ. Наук.-тех. центр, що за­ймається вдосконале­н­ням, модернізацією устаткува­н­ня, що випускається і створе­н­ням нового із за­стосува­н­ням сучас. компʼютер. технологій. Кількість працівників (2014) — бл. 800 осіб. З поч. бо­йових дій на Сх. України влітку 2014 Л. м. з. пере­йшов під контроль бо­йовиків т. зв. Луган. нар. респ., через артилер. об­стріли за­знав руйнувань.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю