Луганський патронний завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луганський патронний завод

ЛУГА́НСЬКИЙ ПАТРО́ННИЙ ЗАВО́Д – підприємство, що в різні періоди своєї діяльності випускало боєприпаси для бойової, мисливської і спортивної стрілецької зброї, виготовляло і ремонтувало різні види зброї, патрони та комплектуючі, а також верстати і продукцію цивільного призначення. Засн. 1795 як Луган. ливар. (гармат.) з-д, дир. призначено шотланд. інж.-винахідника, зброяра, організатора вироб-ва К. Ґаскойна. Його створенням були закладені основи метал­лург., вугледобув. та маш.-буд. пром-стей України. Крім того, рік поч. буд-ва з-ду і робітн. с-ща навколо нього, що отримало назву Луган. з-д, вважається роком заснування Луганська. На з-ді працювало чимало видат. учених, які зробили вагомий внесок у розвиток індустр. Донбасу, серед них – І. Тіме, Є. Ковалевський, А. Мевіус, І. Фелькнер та ін. Буд-во з-ду велося упродовж 10-ти р. 1797 введена в експлуатацію 1-а повітр. піч, розрах. на відливання 100 пудів боєприпасів у тиждень, 1800 – домна № 1, на якій вперше в Рос. імперії чавун був виготовлений з використанням коксу. Отриманий метал використовували для вироб-ва ядер, бомб і гранат, якими за корот. час з-д забезпечив гармати всіх великих фортець і оборон. споруд Чорномор.-Азов. узбережжя, Київ. департаменту, а також Поділ. і Кавказ. армії. Попри інновації, закладені під час створення з-ду, розроблення передових методів плавлення не було повністю завершено. Підпр-ву доводилося працювати на урал. сировині, що помітно підвищувало собівартість. Від 1816 воно було збитковим і кілька разів знаходилося під загрозою закриття. Тільки завдяки високій якості продукції, а також знач. попиту на гармати і боєприпаси у воєн. час з-ду вдалося проіснувати до 1887. У 1892–95 підпр-во докорінно реконструйов. і перейм. у Луган. казен. патрон. з-д, осн. спеціалізацією якого стало вироб-во бойових патронів для стрілец. зброї. Згодом на з-ді працювало бл. 1700 осіб, 1-й нач – К. Кабалевський (1895–1906). На поч. 20 ст. Л. п. з. був одним з трьох найбільших патрон. з-дів Рос. імперії і випускав 35 млн патронів щороку. Під час рос.-япон. війни з-д виготовив 140 млн патронів, а за роки 1-ї світ. війни вироб-во збільшено вдвічі. 1916 з-д випускав 50–60 млн патронів щомісяця, що складало 40–45 % усього вироб-ва патронів у країні. Тоді ж на Л. п. з. працювало 8400 робітників, у серед. 1917 за рахунок евакуйованих із захопленого австрійцями румун. королів. патрон. з-ду їхня кількість зросла до 9300 осіб. У лютому 1918 з-д націоналізовано. Під час воєн. дій 1918–20 влада в Луганську неод­норазово змінювалася, практично повністю зруйнов. Л. п. з. випускав 3–4 млн патронів щомісяця. 1927 в СРСР запроваджено політику засекречування військ. пром-сті, тому 1928 Л. п. з. названо з-дом № 60. Перед 2-ю світ. війною діяло 19 цехів. Осн. продукцією були патрони для гвинтівок зразка 1908, патрони для пістолета ТТ, ланки для кулеметів, а також верстати для патрон. вироб-ва і машинобудування. З поч. війни наприкінці 1941 з-д евакуйовано у р-ни Уралу, Сибіру, Серед. Азії, де на базі його цехів створ. 7 окремих підпр-в. Після звільнення Луганська почалося відновлення з-ду, 1-а черга якого завершена у червні 1944. Підпр-во перейм. у патрон. з-д № 270. 1945 він був нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. Тривалий час його очолював П. Шов­ковий (1932–41, 1943–56). Піс­ля війни потреба в патронах знизилася, тому на з-ді відкрили нові цехи з випуску токар. і фрезер. верстатів, колонк. бурових установок, відцентрових насосів і навіть меблів, криштал. люстр і друкар. машинок «Ятрань». З-д № 270 перейм. у Луган. патрон­но-верстатобуд. з-д, який одним із перших у СРСР освоїв великосерійне вироб-во фрезер. вер­статів з цикліч. і числовою системами програм. керування. На підпр-ві розроблено і впроваджено у вироб-во особливо складні високопродуктивні вер­стати з автомат. заміною інструменту і числовим програм. керуванням моделей СВМ1Ф4 і СФ68Ф3П. Від 1964 – Луган. вер­статобуд. з-д, від 1988 – ВО з однойм. назвою, яке виробляло пром. продукцію 74-х найменувань. У структурі – металург. (заг. потуж. 20 тис. т щороку), верстатобуд., інструм. (потуж. 423 тис. од. різноманіт. технол. обладнання та інструменту), ком­плексно-автоматизов. патронне (спеціалізується на випуску спорт.-мислив. патронів 4-х видів) вироб-ва та вироб-во товарів нар. вжитку (бл. 30 найменувань). 1981–96 – ген. дир. Е. Новохатко. У 1970–80-і рр. з-д переживав розквіт. На ньому працювали 18 тис. осіб, забезпечуючи країну найрізноманітнішою продукцією: роботизов. центрами з числовим програм. керуванням і автомат. лініями, буровими установками і вакуум. технікою, токар. патронами і вузлами тракторів, друкар. машинками, замками, іграшками тощо. За створення принципово нових механізмів колектив отримав 10 медалей ВДНГ. 1991–96 на базі Луган. верстатобуд. з-ду існував Луган. монет. двір (об’єкт № 2 НБУ), на якому карбувалися укр. монети. У 1990-і рр. з-д опинився у затяж. кризі внаслідок різкого скорочення вироб-ва. Втративши замовлення на випуск патронів, підпр-во не змогло повністю перебудуватися на випуск цивіл. продукції, зокрема й тієї, яка для нього була звичною ще з рад. часів: металорізал. верстатів, бурового устаткування, товарів нар. вжитку, меблів. 1991–2001 на металобрухт порізано бл. 5 тис. т різного устаткування (зокрема 645 од. мех., 937 од. спец. технол. обладнання, 400 од. транспорт. засобів). Значну частину завод. устаткування також розпродано і розкрадено. 2001 запроваджено процедуру санації Луган. верстатобуд. з-ду (оздоровлення і реорганізації вироб-ва), в рамках якої інвестором визначено ЗАТ «Брінкфорд». Станом на ли­стопад того ж року на підпр-ві працювали 3200 осіб. Новим етапом розвитку патрон. вироб-ва стало створення 2002 ЗАТ «Л. п. з.». Від 2010 – у складі Держ. концерну «Укроборон­пром». Осн. продукція: спорт.-мислив. патрони 5,45×39-4, ми­слив. патрони 7,62×39-8 та патрони 9×18-7 зі свинц. осердям, а також на з-ді освоєно та сертифіковано патрони стандарту НАТО 5,56×45. На донних частинах патрон. гільз, виготовлених на з-ді, стоїть клеймо «270». Кількість працівників (2013) – бл. 800 осіб. 1 липня 2014 з-д перейшов під контроль бойовиків т. зв. Луган. нар. респ., які налагодили вироб-во набоїв для влас. потреб. За неофіц. даними, до березня 2016 випущено 10 млн патронів для т. зв. нар. міліції.

А. В. Бадер, О. А. Забудкова

Статтю оновлено: 2017