Луганський природний заповідник НАНУ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луганський природний заповідник НАНУ

ЛУГА́НСЬКИЙ ПРИРО́ДНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК НАНУ Створ. у Луган. обл. 1968 у складі 2-х відділ.: Станично-Луганського (ін. назва – Придінцівська заплава; знаходиться у ме­жах заплави та першої надзаплав. тераси лівобережжя Сі­верського Дінця, у Станично-Луган. р-ні, за 25 км на Пн. від Луганська) та Стрільцівський степ (побл. с. Криничне Мілов. р-ну, за 12 км на Пд. від залізнич. ст. Чорткове; 1923–60 існував як самостій. природоохорон. об’єкт, 1960–68 входив до Українського степового природного заповідника). 1975 організовано 3-є відділ. – Провальський степ (Свердлов., нині Довжан. р-н; скла­дається з Калинів. і Грушів. ділянок, перша з яких знаходиться побл. злиття рік Провалля та Калинова, сх. сторона другої проходить балкою Грушева та співпадає з укр.-рос. кордоном), 2008 – 4-е – Трьохізбенський степ (на піщаній арені Сіверського Дінця, Сло­­в’яносерб. і Новоайдар. р-ни). Спершу Л. п. з. був підпорядк. Ін-ту зоології АН УРСР, потім увійшов до складу Донец. ботан. саду АН УРСР, 1993 став самост. установою НАНУ. Від часу заснування він презентує кластер. тип природно-заповід. територій, його відділ. функціонують у різних куточках Лу­ганщини. Нині заг. пл. Л. п. з. 5403,02 га, з них Станич­но-Луганського – 498 га, Стріль­цівського степу – 1036,5 га, Про­вальського степу – 587,5 га (Ка­линів. ділянки – 299,6 га, Гру­шів. ділянки – 287,9 га), Трьохіз­бенського степу – 3281 га. Усі відділ. заповідника знаходяться в пн.-степ. підзоні, але в різних провінціях (краях) лівобереж. степу України. Гол. напрям Л. п. з. – комплексне збереження рiдкiс. угруповань i ви­дiв та природ. гетерогенностi фiто­ценофонду степ. зони Украї­ни. Осн. напрями дослідж. спрямовані на вивчення зонал. та інтерзонал. природ. комплексів, а також моніторинг природ. процесів. У ньому – цілинні різнотравно-злакові, типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. Фітоценотичне різноманіття представлене формаціями лісів, чагарників, степів, лук, боліт, а також прибережно-водною рослинністю. У заповiднику зро­стає 1036 видiв рослин 419-ти родiв 94-х родин, 30 – мохоподібних, 178 – зелених водоростей, 25 – лишайників, 494 – грибів. До Європ. червоного списку занесено 15 видів рослин, до Червоної книги України – 41, до Додатку 1-ї Берн. конвенції – 4. Охороняється 12 степових і 3 водних рослин. угруповань, занесених до Зеленої книги України. Флору i рослин­­нiсть Л. п. з. вивчали К. Залеський, Є. Лавренко, Г. Дохман, Д. Доброчаєва, Г. Бiлик, В. Ткаченко, Є. Кондратюк, Р. Бурда та iн. Нараховується 250 видів павукоподібних, 2 тис. – комах, 1 – круглоротих, 46 – риб, 9 – земноводних, 10 – плазунів, 297 – птахів, 66 – ссавців. До Європ. червоного списку віднесено 28 видів, до Червоної книги України – 102, до Додатка 1-ї Берн. конвенції – 196. Символ Л. п. з. – бабак степовий (Стрільцівсь­­кий степ). 2014 під час бойових дій у Провальському степу кілька разів виникали пожежі, від вибухів снарядів була майже знищена Грушів. ділянка.

Літ.: Залесский К. Материалы к познанию растительности Донских степей. Ростов-на-Дону, 1918; Лавренко Є., Дохман Г. Рослиннiсть Старобiльських степiв. К., 1933; Доброчаєва Д. Флора і рослинність заповідника АН УРСР «Стрiлецький степ». К., 1956; Бiлик Г., Ткаченко В. Рослинний покрив Стрi­лецького степу. К., 1971; Ткаченко В. Структура растительности заповедника «Провальская степь» по данным крупномасштабного геоботанического картирования. К., 1980; Кондратюк Е., Бурда Р., Чуприна Т., Хомяков М. Луганский государственный заповедник. К., 1988; Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення: Довід. К., 1999; Заповідна справа в Україні: Навч. посіб. К., 2003; Леоненко В. Б., Стеценко М. П., Возний Ю. М. Додаток до атласу об’єктів природно-заповідного фонду України. К., 2003; Попович С. Ю. Природно-заповідна справа: Навч. посіб. К., 2007; Гетьман В. І. Заповідники України // Крає­знавство. Географія. Туризм. Б-ка. К., 2009.

Т. Т. Чуприна

Статтю оновлено: 2017