ЛУГА́НСЬКИЙ ПРОЕ́КТНО- ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ ІН­СТИТУ́Т МАШИНОБУДУВА́­Н­НЯ («ЛуганськПТІМаш») — комплексна установа з ви­вче­н­ня про­блем впровадже­н­ня нових про­гресивних технологічних процесів, комплексної механізації і автоматизації виробництва, проектува­н­ня нових машини і механізмів, освоє­н­ня і випуску нової продукції. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Діяв 1961–2014 у Луганську. Від 1994 — ВАТ. Осн. напрями наук.-тех. та проект­но-кон­структор. діяльності: створе­н­ня технол. обладна­н­ня для виробництва литва методом ва­­куумно-плівк. формува­н­ня; роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня про­гресив. технологій у гальваніч. виробництві; створе­н­ня комплексу обладна­н­ня для регенерації від­працьованих електролітів та роз­чинів, що використовують у гальваніч. та фарбовому виробництвах; роботи у галузі АСК; створе­н­ня обладна­н­ня для виробництва зварних кон­струкцій. Роботи Ін­ституту впроваджено на понад 300 під­приємствах, спів­роб. отримали 472 автор. свідоцтва на винаходи. 1988 створ. НВО у складі трьох установ — Всесоюз. н.-д. проект­но-технол. ін­ституту вагонобудува­н­ня («ВНІПТІвагон») із дослід. заводом, ін­ститутів «Луганськ­ПТІМаш» і «ХарківПТІМаш». У часи пере­будови в Ін­ституті скорочено понад 80 % від­ділів. 1994 працівників «ЛуганськПТІМашу» від­значено Державною премією України за створе­н­ня технології електроероз. обробки металу. 2013 Ін­ститут надавав такі послуги: технологія і устаткува­н­ня різних видів захис. покрит­тів; проект­ні роботи (технол. частина, гальванічне виробництво, механо­складал.); полімерне порошк. напиле­н­ня; електроіскр. зміцне­н­ня інструменту й оснаще­н­ня; електроероз. від­новле­н­ня зношених деталей; виробництво деталей з пластмас; виготовле­н­ня металокон­струкцій (ґрати, двері, ворота), під­ставок під телерадіо­апаратуту і журнал. столиків (метал/скло), а також предметів для ван­них кімнат. Кількість працівників 1997 — 169, 2013 — 59 осіб. З поч. воєн. дій на Сх. України Ін­ститут припинив діяльність.