Лугань | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Лугань


Лугань

ЛУГА́НЬ – річка в Донецькій та Луганській області, права притока Сі­верського Дінця (басейн Дону). Бере початок у сх. частині м. Гор­лівка Донец. обл. побл. залізнич. ст. Байрак. Тече переважно на Пн. Сх., у пониззі – на Сх. Впадає у Сіверський Донець на Сх. від Луганська побл. смт Ста­ниця Луганська Луган. обл. Довж. 197 км, пл. водозбору 3740 км2. Нахил 1,3 м/км. Середньоріч. стік 129,6 млн м3. Витрати складають від 7 (побл. м. Зимогір’я Слов’яносерб. р-ну Луган. обл.) до 12,3 м3/сек. (у Луганську). Макс. витрати сягають 121 м3/сек. Улітку річка у верхів’ї пересихає. Характер режиму сх.-єв­роп. типу з чітко вираженою ве­сняною повінню, низькою літньою меженню та підвищеним рівнем води восени (внаслідок дощів) та взимку (через часті від­лиги). Льодостав встановлюється наприкінці листопада – на поч. грудня. Середня тривалість стій­кого льодоставу бл. 3 місяців. Скресання – 2–3-я декади березня. Живлення: за рахунок талих сніг. вод – 65–75 %, літньо-осін. дощів – 25 %, підземне – 5–10 %. Стічні води пром. підпр-в і шахт призводять до змін у природ. гідрол. режимі та якості поверхн. вод. Л. використовується переважно для тех. водопостачання пром. підпр-в і шахт. На Л. також знаходяться міста Світлодарськ (Бах­мут. р-ну Донец. обл.), Олександрівськ (Луган. міськради), Первомайськ і Голубівка (обидва – Луган. обл.), смт Луганське, Миронівський (обидва – Бахмут. р-ну), Донецький (Голубів. міськ­ради) та Сентянівка (Слов’я­но­­серб. р-ну).

Статтю оновлено: 2017