ЛУГА́НЬ — річка в Донецькій та Луганській області, права притока Сі­верського Дінця (басейн Дону). Бере початок у сх. частині м. Гор­лівка Донец. обл. побл. залізнич. ст. Байрак. Тече пере­важно на Пн. Сх., у пониз­зі — на Сх. Впадає у Сіверський Донець на Сх. від Луганська побл. смт Ста­ниця Луганська Луган. обл. Довжина 197 км, площа водозбору 3740 км2. Нахил 1,3 м/км. Середньоріч. стік 129,6 млн м3. Витрати складають від 7 (побл. м. Зимогірʼя Словʼяносерб. р-ну Луган. обл.) до 12,3 м3/сек. (у Луганську). Макс. витрати сягають 121 м3/сек. Улітку річка у верхівʼї пере­сихає. Характер режиму сх.-єв­роп. типу з чітко вираженою ве­сняною повін­ню, низькою літньою межен­ню та під­вищеним рівнем води восени (внаслідок дощів) та взимку (через часті від­­лиги). Льодо­став встановлюється на­прикінці листопада — на поч. грудня. Середня тривалість стій­кого льодо­ставу бл. 3 місяців. Скреса­н­ня — 2–3-я декади березня. Живле­н­ня: за рахунок талих сніг. вод — 65–75 %, літньо-осін. дощів — 25 %, під­земне — 5–10 %. Стічні води пром. під­приємств і шахт призводять до змін у природ. гідрол. режимі та якості поверхн. вод. Л. використовується пере­важно для тех. водопо­стача­н­ня пром. під­приємств і шахт. На Л. також знаходяться міста Світлодарськ (Бах­мут. р-ну Донец. обл.), Олександрівськ (Луган. міськради), Первомайськ і Голубівка (обидва — Луган. обл.), смт Луганське, Миронівський (обидва — Бахмут. р-ну), Донецький (Голубів. міськ­ради) та Сентянівка (Словʼя­но­­серб. р-ну).