Луговий Олександр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луговий Олександр

ЛУГОВИ́Й Олександр (справж. – Овруцький-Швабе Олександр Аскольдович; 08. 01. 1904, м. Овруч, нині Житомир. обл. – 30. 09. 1962, с. Чізголм, провінція Альберта, похов. у м. Едмонтон, Канада) – письменник. Від 1919 – на еміграції. У Польщі працював землеміром, вивчав архіви князів, а також у Швеції та Франції. Від 1928 – у Канаді: ред. і видавець ж. «Українська родина» (Торонто, Едмонтон). Автор драм «За нарід свій» (1932), «Дала дівчина хустину» (1933; обидві – Він­ніпеґ), «Сирітські сльози» (Са­­скатун, 1934), «В днях слави» (Торонто, 1938); істор.-побут. повістей «Віра Бабенко» (Саска­тун, 1936), «За волю України» (Він­ніпеґ, 1939), «Чорні хмари із-за Прип’яти» (1945), «Безхатний» (1946, ч. 1–2), «В кігтях двоголового орла» (1955; усі – Едмонтон) й ін.; істор. нарису «Визначне жіноцтво України» (Торонто, 1942).

Літ.: Орищук М. Олександер Луговий як людина // Зх.-канад. зб. Едмонтон, 1975. Ч. 2; Мацько В. Білий цвіт на калині. Хм., 2001.

В. П. Мацько

Статтю оновлено: 2017