Корнюков Юрій Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корнюков Юрій Костянтинович

КОРНЮКО́В Юрій Костянтинович (09. 06. 1952, Миколаїв) – графік, живописець. Обл. премія ім. М. Ар­­каса (2012). Чл. НСХУ (1987). За­кін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1982; викл. В. Овчинников, Ю. Чариш­ников). У 1970–80-х рр. брав ак­тивну участь у проектуванні та оформленні Микол. краєзнав. му­зею, музею історії суднобудуван­ня та флоту, дит. м-ка «Казка». Працював на Микол. худож.-ви­роб. комбінаті (1975–90-і рр.). Від 2000 – учасник симпозіумів живопису та графіки міжнар. ТО «Спокуса». Від 2001 – ст. викл. каф. реставрації і графіч. дизай­ну Микол. філії Київ. ун-ту культури і мист-в. Учасник обл., все­укр., всесоюз., міжнар. мист. вис­тавок від 1982. Персон. – у Миколаєві (2001–02, 2005, 2010, 2012). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка у стилі неоімпресіонізму, живопис у реаліст. стилі. Окремі роботи зберігаються у Микол. ХМ.

Тв.: графіка – «Цей дивний будинок» (1997), «Старий Гурзуф», «Дорога на пе­­ревал. Крим» (обидва – 2002), «Крим­­ська ніч», «Дахи Гурзуфа» (обидва – 2005), «Мистецтво–1» (2008); цикл «Фун­­даментальна іронія» (2004–10); серія за мотивами поеми «Корабель дурнів» С. Бранта (1982); оформлення – кн. «Три чарівні перлини» В. Дрозда (Кишинів, 1983), «Зов романтики» (К., 2006) та «Му­­зичний момент» (М., 2010) О. Іванова, ж. «Шлях до визнання» (2011), «Собор­­на вулиця» (2012), полігр. продукції для обл. і місц. орг-цій, підпр-в, ЗМІ; жи­­вопис – «Полювання з луком» (2006), «Кінбурнський натюрморт» (2007), «Яхт-клуб. Іній», «Ліски» (обидва – 2008), «Другий том...» (2009).

Літ.: Филоненко А. Символы Юрия Корнюкова // Веч. Николаев. 2001, 30 авг.; Нікуліна А. Струни душі Юрія Корнюкова // Рідне Прибужжя. 2010, 23 листоп.; Наточа Е. Юрий Корню­­ков – наедине с собой // Веч. Николаев. 2010, 11 дек.

Н. В. Сапак

Стаття оновлена: 2014