Луговський Сергій Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Луговський Сергій Іванович


Луговський Сергій Іванович

ЛУГО́ВСЬКИЙ Сергій Іванович (29. 06. 1912, Житомир – 18. 02. 2002, Мос­ква) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1956), проф. (1956). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Навч. у Криворіз. гірничоруд. ін-ті (Дніпроп. обл., 1933–36), закін. Дніпроп. гірн. ін-т (1937). Працював 1937–40 та 1944–46 у тресті «Нікополь-Марганець»; 1946–63 – у Криворіз. гірничоруд. ін-ті: 1957–63 – проф., зав. каф. рудник. вентиляції та техніки безпеки, проректор з наук. роботи; 1963–72 – зав. каф. теплотехніки Волгогр. ін-ту інж. міського госп-ва (РФ); 1972–88 – зав. каф. сан. техніки та охорони праці, 1988–2000 – проф. каф. теплогазопостачання, вентиляції та охорони повітр. бас. Полоц. ун-ту (Білорусь). Наук. дослідж. у галузях вентиляції та кондиціювання повітря, пилегазоуловлювання та охорони повітр. бас. від забруднення шкідливими речовинами.

Пр.: Снижение потерь и расубоживания железной руды. Москва, 1955 (спів­авт.; китай. мовою – 1958); Проветривание шахт после массовых взры­вов. Москва, 1958; Проветривание глубоких рудников. Москва, 1962; Очистка газов, отходящих от вагранок и элек­тросталеплавильных печей. Москва, 1972 (спів­авт.); Совершенствование систем промышленной вентиляции. Москва, 1991 (спів­авт.); Уточнение расчета расхода приточного воздуха обще­обменными системами вентиляции // Современ. энергоресурсосберегающие и экологобезопас. технологии в маши­ностроении: Сб. науч. тр. Витебск, 1998 (спів­авт.).

Літ.: Сергей Иванович Луговский: Био­библиогр. указ. Новополоцк, 1999.

Статтю оновлено: 2017