Лужецький Міхал

Визначення і загальна характеристика

ЛУЖЕ́ЦЬКИЙ Міхал (Łużecki Michał; 1868, с. Сло­віта, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — після 1939) — польський архітектор і графік. Навч. у реал. школі та на архіт. від­діл. Політех. школи (1888–94) у Львові. 1893–95 — асист. Ю. Захареви­ча; від 1895 — тех. адʼюнкт, від 1901 — інж., 1905–31 — директор Буд. департаменту Львів. магістрату. Водночас від 1920 — проф. Львів. політехніки. Багато зробив для формува­н­ня нового урбаніст. облич­чя Львова. На Львів. ви­ставці буд. промислу (1892) керував організацією екс­позиції проектів і архіт. рисунків, виконав графічні проекти дипломів і похвал. грамот цієї ви­ставки. Для Галиц. кра­йової ви­ставки (1894) спроектував і спорудив вхідну браму з боку вул. Стрийська (зі стилізацією нар. деревʼяного будівництва Карпат), павіль­йон лісництва, муз. павіль­йон, а у спів­­авторстві з Ю. Захаревичем — частково збережену донині нео­готичну водогін­ну вежу. 1894–95 за проектом Я. Курася і Л. фірма І. Левинського звела студент. гуртожиток — Дім техніків — на вул. Ісаковича (нині І. Горбачевського), № 18. Л. проектував значну кількість будівель адм. та громад. при­значе­н­ня, до 1905 пере­важно з за­стосува­н­ням історизму 19 ст., 1905–18 — з елементами сецесії та модернізацією істор. стилів. 1895–96 пере­робив плани будинку Дирекції залізниць на вул. Красіцьких (нині І. Огієнка), № 5; 1897 завершив його спорудже­н­ня у неоренесанс. стилі з засобами декор.-монум. мистецтва (статуї З. Отто на ат­тику, ліпнина та роз­писи за ескізами Т. Рибковсь­кого в інтерʼєрах). За проектами Л. споруджено школи: 1898 — св. Мар­тина в неоренесанс. стилі (нині середня школа № 20, вул. Остряниці, № 18), 1903–05 (спільно з А. Піл­лером) — ім. Яна III Собеського на вул. Замарстинівська, № 9а (нині № 11, середня школа № 87), 1905–06 — ім. Г. Сенкевича (нині вул. М. Залізняка, № 21). У корпусах Газового заводу (вул. Газова, № 28 і Джерельна, № 20–24) за­стосував неороман. та неоготичні мотиви (1902–06, разом з А. Каменобродським). Нова частина трамвай. парку (нині вул. Д. Вітовського, № 57) порівняно з першою (1894) мала 1905–06 значно більші роз­міри, великий зал, пере­критий метал. балками і склом (спів­автор А. Каменобродський). 1929–31 звів трамвайне депо та будинки адміністрації на вул. Городоцька, № 183 (спів­автор А. Курил­ло). Ренесансні й барок. мотиви за­стосував у криниці (фонтані) Богородиці на початку Геть­ман. валів (нині про­спект Свободи; 1904) та каплиці Непороч. Зача­т­тя Пречистої Діви Марії (1906). Більшість львів. житл. споруд, які проектував Л., збудувала фірма Е. Жиховича. Від 1906 використовував форми неокласицизму. Прикладами цього стали камʼяниці на вул. Бадені (нині К. Рилєєва), № 8–10, з ат­тиками з балюстрадами та ампір. урнами, оздоблена ліпними меандрами й гірляндами (1906–07), на вул. М. Коперника, № 12, з чотирма барельєфами Ю. Белтовського, що символізують пори року (1907–08), будинок із дорич. портиком на вул. Романовича (нині П. Саксаганського), № 5 (1910–11). Фасади ін. чинш. камʼяниць Л. намагався узгодити з автентич. спорудами 16–17 ст. Модернізов. ренесанс. ат­тиком 1911 завершив будинок на вул. Романовича, № 3. Одна з найбільших і най­оригінальніших споруд Л. житл. при­значе­н­ня — готель «Краківський» (нині будівля Львів. обл. суду на розі вул. Пекарська і площі Соборна; 1912–14), у якому втілені стилізатор. ретроспекції, модні у Львові напередодні 1-ї світової вій­ни. 1912–13 за проектом Л. фірма Е. Жиховича на розі площі Ринок, № 32 і вул. Трибунальська (нині Шевська) спорудила великий будинок з першим у Львові універмагом «Траст». За­стосовував транс­­фор­мов. форми класич. флорен­тій. Від­родже­н­ня: камʼяниці на вул. М. Коперника, № 14 (1908) і Романовича, № 7 (1910–11). Для фірми Е. Жиховича Л. виконав також проект Австро-Угор. банку (нині філія «Промінвестбанку») на вул. Міцкевича (нині Листопадового чину), № 8 (у стилі неокласицизму, 1912–13). Вірогідно, Л. проектував блок ка­мʼяниць у стилі пост­історизму, які звела 1911–12 фірма Я. Зіль­берштейна (нині вул. М. Кривоноса, № 33–35–37). У між­воєн. період творчість Л. за­знала впливу функціоналізму. 1924–25 з Р. Ле­­ваковсь­ким проектував «Будинок працівників ґміни» Львова (нині вул. Жовківська). 1925–32 спорудив будинок польс. товариства «Сокіл-4» на вул. Личаківська, № 99 (спільно з М. Рибою). Брав участь у ре­ставрації памʼяток львів. архітектури, створював проекти мемор. таблиць. Від 1909 був чл. товариства «Коло польс. архітекторів у Львові».

Ю. О. Бірюльов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю