Лукашов Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лукашов Іван Іванович

ЛУКАШО́В Іван Іванович (12(25). 10. 1901, с. Опішня, нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 26. 05. 1970, Хар­ків) – епізоотолог. Д-р вет. н. (1940), проф. (1940), чл.-кор. ВАСГНІЛ (1956). Засл. діяч н. УРСР (1948). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. вет. ін-т (1926), де відтоді й працював (з перервою): 1931–70 – зав. каф. епізоотології з інфекц. клінікою; 1941–42 – зав. каф. паразитології Саратов. зоовет. ін-ту (РФ); 1942–44 – зав. каф. терапії і клін. діагностики Киргиз. с.-г. ін-ту (Фрунзе, нині Бішкек). Вивчав вірусні захворювання й хронічні інфекції у с.-г. тварин. Під його кер-вом розроблено і впроваджено в практику методи діагностики й лікування бешихи, атрофіч. риніту та віспи свиней, хвороби Ауєскі, туберкульозу великої рогатої худоби і птиці.

Пр.: К вопросу о картине при инфек­ционных болезнях лошади и рогатого скота и ее значение для клиники // Вет. дело. 1930. № 11–12; Туберкульоз сільськогосподарських тварин. К., 1952; Стригучий лишай сільськогосподарських тварин. К., 1953; Частная эпи­зоотология: Учеб. пособ. Москва, 1961; Функциональное состояние гемопо­этической системы при болезни Ауески у кроликов и поросят // Докл. ВАСХНИЛ. 1968. № 5 (спів­авт.); Загальна і спеціальна епізоотологія: Підруч. К., 1969.

В. А. Кочмарський

Статтю оновлено: 2017