Лукашук Ігор Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лукашук Ігор  Іванович

ЛУКАШУ́К Ігор Іванович (01. 06. 1926, Харків – 27. 01. 2007, Москва) – правознавець. Д-р юрид. н. (1962), проф. (1963). Засл. діяч н. і т. РФ (1996). Держ. премія РФ у галузі н. і т. (2002). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. 1947 закін. Харків. юрид. ін-т (учень В. Корецького). Від 1950 викладав у Саратов. юрид. ін-ті (РФ); від 1963 – зав. каф. міжнар. права Київ. ун-ту; від 1985 – дир. Центру міжнар.-правових дослідж. Ін-ту держави і права РАН (Москва). Входив до складу делегацій України на декількох сесіях ГА ООН, був чл. її 6-го ком-ту (з правових питань). 1963–85 – представник від Украї­ни у Постій. палаті Третей. суду м. Гааґа (Нідерланди); 1983–2002 – чл. Комісії міжнар. права ООН. Брав участь у роботі Ком-ту з прав людини (1971), Віден. ди­­пломат. конф. про право міжнар. договорів (1968–69), у засіданнях робочої групи ООН з підготовки проекту Конвенції про права трудящих мігрантів та чл. їхніх сімей. Наук. дослідж.: сучасне право міжнар. договорів, роль міжнар. права в умовах глобалізації, міжнар.-правова концепція РФ. Знав 12 мов, читав лекції з міжнар. права в ун-тах 17-ти країн світу і Гааз. академії міжнар. права.

Пр.: Разработка проекта международного договора. Саратов, 1957; Сто­роны в международных договорах. Мос­ква, 1966; Функционирование международного права. Москва, 1992; Международное право в судах государств. С.-Петербург, 1993; Международное право: Учеб. Москва, 1996; Нормы международного права в международной нормативной системе. Москва, 1997; Средства массовой информации, государство, право. Москва, 2001; Право международной ответственности. Мос­ква, 2004.

П. Д. Біленчук, А. А. Ярмолюк

Статтю оновлено: 2017