Лук’яненко Павло Пантелеймонович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Лук’яненко Павло Пантелеймонович


Лук’яненко Павло Пантелеймонович

ЛУК’Я́НЕНКО Павло Пантелеймонович (27. 05(09. 06). 1901, станиця Івановська Кубан. обл., Росія – 13. 06. 1973, м. Краснодар, РФ) – вчений-селекціонер. Акад. АН СРСР (1964), ВАСГНІЛ (1948). Засл. діяч н. РРФСР (1966). Герой Соц. Праці (1957, 1971). Сталін. премія (1946). Ленін. премія (1959). Держ. премія СРСР (1979, посмертно). Держ. нагороди СРСР. Закін. реал. уч-ще в станиці Івановська (1918), Кубан. с.-г. ін-т (Краснодар, 1926). Працював на опор. пункті Кубано-Чорномор. НДІ (м. Єсентуки, нині Ставроп. краю, РФ); згодом – у станицях Кореновська (нині м. Кореновськ) та Кримська (нині м. Кримськ; обидва – нині Краснодар. краю); від 1930 – ст. н. с. Кубан. селекц. станції (Краснодар); від 1941 – заст. дир. з наук. роботи, 1956–73 – ст. н. с., зав. відділу селекції колос. і зернобобових культур Краснодар. НДІ с. госп-ва. Від 1964 – віце-президент ВАСГНІЛ по зоні Пн. Кавказу і Центр.-Чорномор. обл. РРФСР. Одним із перших у СРСР обґрунтував необхідність створення низькорослих сортів пшениці. Розробив технологію селекц. процесу, яка дала змогу вдвічі скоротити термін виведення нових сортів. Автор 46-ти сортів пшениці, яким властиві пластичність та підвищена продуктивність у різних ґрунт.-клімат. зонах. Серед них – Безоста 1, Аврора, Кавказ, Краснодарська 39, 46. Ім’ям Л. названо вулицю в Краснодарі, його присвоєно Краснодар. НДІ с. госп-ва. Вченому встановлено пам’ятник та погруддя в Краснодарі, погруддя в станиці Івановська. ВАСГНІЛ заснувала премію його імені.

Пр.: Основные итоги работ по селекции озимой пшеницы и ячменя (с 1920 по 1931 г.). Краснодар, 1932; О степени угнетения гибридов озимой пшеницы бурой ржавчиной в 1932 г. в связи с результатами селекции на иммунитет. Ростов-на-Дону, 1934; Ржавчино­­устойчивые сорта озимой пшеницы. Ростов-на-Дону, 1937; Возделывание озимой пшеницы на Кубани. Краснодар, 1957; Избранные труды. Москва, 1990.

Літ.: Плосков Ф. П. Академик Лукья­­ненко. Москва, 1973; Федорченко А. Г. Лукьяненко. Москва, 1984; Светила ку­­банской селекции: В. С. Пустовойт, П. П. Лу­­кьяненко, Г. С. Галеев: Методико-библиогр. материал. Краснодар, 1996; Биологи.

Статтю оновлено: 2017