Лук’янченко Костянтин Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Лук’янченко Костянтин Іванович


Лук’янченко Костянтин  Іванович

ЛУК’Я́НЧЕНКО Костянтин Іванович (1881, Богодухів. пов. Харків. губ. – ?) – інженер-технолог. Брат C. Лук’ян­ченка. Закін. Харків. ун-т, технол. ін-т (1906). Викладав у Харків. технол. ін-ті (1911–22, з перервою), міському ремісн. уч-щі (1914), на електротех. курсах, у школі Харків. відділ. Рос. тех. т-ва. 1910 став чл. Пд.-рос. т-ва технологів. Працював у Харкові: 1922–27 – викл., зав. навч. частини електромех. робітн. технікуму, вечір. маш.-буд. ін-ту; проф. геодез. ін-ту (1922–29) та ін-ту с. госп-ва (1924). Наук. дослідження: електротехніка та гео­дезія.

Пр.: Электротехника постоянного тока. 1912–14; Электротехника переменного тока. 1913; Динамо-машины постоянного тока. 1914 (усі – Харків).

Статтю оновлено: 2017