Луначарський Платон Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луначарський Платон  Васильович

ЛУНАЧА́РСЬКИЙ Платон Васильович (03(15). 11. 1865, Чернігів – 24. 12. 1904(06. 01. 1905), Київ) – лікар-педіатр, політичний діяч. Брат Анатолія та Михайла Луначарських. Д-р медицини. Закін. Моск. ун-т (1889), де відтоді й працював у психіатр. клініці, водночас займався хірург. практикою. 1895–96 перебував на лікуванні за кор­доном. За рев. діяльність (входив до орг-ції «Земля і воля» та Моск. ком-ту РСДРП) висланий до м. Тула (Росія), організував і очо­лював Тульський ком-т РСДРП. В останні роки життя мешкав у Києві. На власні кошти відкрив і утримував лікарню для дітей-сиріт. Ім’ям Л. названо вулицю Тули.

Літ.: Медицина в Україні: Біобібліогр. слов. Вип. 2. Друга пол. XIX – поч. XX ст. К., 2012.

С. М. Булах

Статтю оновлено: 2017