Лунський Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лунський Микола  Іванович

ЛУ́НСЬКИЙ Микола Іванович (03. 01. 1870 – 21. 05. 1937, м. Парачин, Юго­славія, похов. у Белґраді) – військовик. Генерал-майор (1917). Закін. 2-й Кадет. корпус (1888), 2-е Костянтинів. військ. уч-ще (1890), офіцер. артилер. школу. Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Командував 25-м мортир. дивізіоном. Під час 1-ї світ. вій­ни – ком-р 112-ї артилер. бригади; в армії Української Держави 1918 – ком-р гармат. бригади 2-го Поділ. армій. корпусу (м. Проскурів, нині Хмельницький), нач. артилерії 3-го Одес. армій. корпусу; від 1919 – у Добровол. армії ЗС Пд. Росії в Кри­му. 1920 емігрував до Туреччини, згодом мешкав у Югославії.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Зброй­ні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко, М. Р. Литвин

Статтю оновлено: 2017