Луньов Валерій Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Луньов Валерій Іванович


Луньов Валерій Іванович

ЛУНЬО́В Валерій Іванович (11. 11. 1941, м. Катав-Івановськ Челябін. обл., РФ – 28. 10. 2012, Запоріжжя) – живописець. Чл. НСХУ (1985). Закін. Харків. авіац. (1965), Запоріз. маш.-буд. (1967) ін-ти, образотворчу студію Будинку культури «Металург» (1970; кер. Ф. Шевченко). Відтоді працював оформлювачем Запоріз. худож.-вироб. комбінату. Учасник всеукр. мист. виставок від 1971. Персон. – у Запоріжжі (1985). Створював пейзажі, натюрморти, портрети у реаліст. стилі.

Тв.: «Зимовий день» (1971), «Осінь» (1978), «Над сірим Славутичем» (1983), «Мирний жовтень», «Сталевар В. Левицький» (обидва – 1984), «Будні “Запоріжсталі”», «Урожай» (обидва – 1985), «Чекання», «Мир твоєму дому», «Мелодія моєї юності», «Нічний Славутич», «Сільський пейзаж» (усі – 2000), «Натюрморт із куманцем» (2001), «Осінь на старому Дніпрі» (2005), «Ольга» (2007).

Статтю оновлено: 2017