Лупій Ярослав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лупій Ярослав  Васильович

ЛУПІ́Й Ярослав Васильович (02. 06. 1946, с. Нова Кам’янка Жовків. р-ну Львів. обл.) – кінорежисер, сценарист. Брат О. Лупія. Нар. арт. України (2004). Чл. НСКінУ (1977). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1971; майстерня А. Вой­тецького). Відтоді працює реж. Одес. кіностудії худож. фільмів. Очолював 1997–2005 кіностудію «Благовість» (Одеса). Від 2005 – голова правління Одес. відділ. НСКінУ, секр. правління НСКінУ. Зняв фільми: «Любі мої» (1975; диплом 3-го Респ. кінофестивалю «Людина праці на екрані», м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл., 1976), «В сте­пу під Одесою», «Ми разом, мамо!» (обидва – 1976, т/ф), «Хліб дитинства мого» (1977; приз і диплом журі 11-го Вкф, Єреван, 1978), «Багряні береги» (1979), «Сто радощів, або Книга великих відкриттів» (1981), «І повтори­ться все» (1984), «Данило – князь Га­лицький» (1987), «За межами болю» (1989, т/ф; обидва – спів­автор сценарію), «Люди з номерами» (1991), «Секретний еше­лон» (1993, автор сценарію), «Партитура на могильному камені» (1995), «На полі крові. Асel­dama» (2001, співавтор сценарію), «Секонд-хенд» (2004).

Літ.: Змієвський С. Ярик-фільм – українське братолюбне кіно // КіЖ. 2006, 27 верес.

В. В. Костроменко

Статтю оновлено: 2017