Лупул Омелян Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лупул Омелян Володимирович

ЛУ́ПУЛ Омелян Володимирович (01. 08. 1950, с. Раранча, нині Рідківці Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – поет-байкар, лірик. Дипломант 24-го (1996) і 30-го (2002) міжнар. поет. конкурсів у Мілані. Закін. Чернів. ун-т (1974). Учителював у школах Миколаєва та на Вінниччині; від 1980 – гол. ред. літ.-видавн. відділу вид-ва «Рута» Чернів. ун-ту. Літ. діяльність розпочав у досить зрілому віці. Л. створив нову байку, сучасну, гостру, веселу і надзвичайно прицільну, якій властиві соц. узагальнення, масштабність типізації сусп. явищ, гостра злободенна сатира, філос. заглибленість. Його байки відрізняються життєвою правдивістю, гострою викривал. тенденцією, конкретністю алегорій, афорис­тичністю, високою худож. якістю. У лірич. доробку Л. піднімає вічні філос., гострі сусп. й нац.-дер­жавотворчі, морал.-етичні та естетичні проблеми. Його тексти відзначаються згармонізованістю логічного і чуттєвого. Їх широкий темат. спектр тісно поєднується з тех. досконалістю та версифікац. витонченістю. Автор віршів для дітей. Поезії Л., пе­рекладені італ. мовою І. Трушем, – «Chimere e poesie ucraine» – вийшли 1992 в італ. м. Ареццо.

Тв.: Скрижалі. Оранта. Гіганти і карлики. 1993; Раранча. 1994; Щучині сини. Нота кві. 1995; Сорока-заморока. 1996; Інопланетятко. 1997; Лицедії. 1998; Микита Волокита. Писанкова сторона. 1999; Філіграні. Яблуневія. 2000; Алегорії. Перед лицем Слова. 2001; Блазні у лазі. Скульптури з натури. 2002; Байки: Вибране. 2003; Лірика: Вибране. 2004; Промови про мови. 2005; Квіти для еліти. 2006; Золотоцвіт: Лірика. 2007; Па­рад-машкарад. 2008; Трутодні. 2009; 1000 байок. 2010; Артезіани: Лірика. 2011; Осінні полонези: Лірика. 2012; Контрасти: Септими. 2013; Серпнева соната: Інсталяція для скрипки з болями душі... 2014; Літо моє високе: Лірика, вибране. 2015; Свята земля: Лірика. 2016 (усі – Чернівці).

Літ.: Бабич Н. Честь людини мусим зберегти: [про О. Лупула] // Буковина. 1994, 27 квіт.; Григорук А. «Цвіт слова як білий ангел»: [про лірику О. Лупула] // Перевал. 2007. № 2; Її ж. Меса краси: [про О. Лупула] // Григорук А. На відстані Слова. Косів, 2008; Косяченко В. Всесвіт українського всесміху, або Від Івана Сміхована до Лупула Омеляна // Дзвін. 2011. № 1; Джуран В. Трудар-ходак з поетичного ранчо Раранчі: [про О. Лупула] // Буковин. віче. 2015, 13 серп.

А. Г. Григорук

Статтю оновлено: 2017