Коровушкін Юрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коровушкін Юрій Іванович

КОРО́ВУШКІН Юрій Іванович (23. 06. 1949, м. Проскурів, нині Хмельницький) – скульптор. Чл. НСХУ (1987). Переможець конкурсу на кращий проект ескіз. пам’ятника воїнам 4-го гвардій. козац. корпусу – визволителям Донец. обл. під час 2-ї світ. вій­ни (2003), 1-а премія виставки-конкурсу «Донецьк і донеччани» (2005–06, 2008). Закін. Одес. художнє уч-ще (1971; викл. В. Соколов, А. Чубін). Працював на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1976–90-і рр.). На твор. роботі. Гол. га­­лузі – станк. і монум. скульптура. Учасник всеукр. (від 1977), всесоюз. (від 1981) мист. виста­­вок. Персон. – у Донецьку (1998, 2005, 2010), Києві (2009). У реа­­ліст. стилі, використовуючи дере­­во, камінь, гіпс, виконує скульп­­турні композиції, портрети, па­­м’ятники. У творчості К. – відоб­­раження жін. вроди та пласти­ки. Окремі роботи зберігаються у Донец., Горлів. (Донец. обл.) ХМ, Донец. крає­знав. музеї.

Тв.: станк. скульптури – «Подруга» (1978), «Ранкова гімнастика» (1979), «Іра» (1981), «Акробати» (1983), «Материнство» (1987), «Доньки» (1992), «Струмки» (1995), «Сатир та німфи» (1996), «Річка Вовча» (1999), «Л. Підкопаєва» (2001), «Сонечко» (2002), «Реквієм» (2004), «Донецькі скульптори І. Князєв і В. Лютий» (2005), «Первісток», «Пам’яті Г. Олемпіюка», «У клі­­ті» (усі – 2006), «Почесна громадянка Донецька О. Ісимбаєва», «Донецька весна» (обидва – 2007), «Рятівники» (2008), «Адам і Єва» (2009), «С. Про­­коф’єв» (2011), «М. Луческу – стратег перемоги» (2012); пам’ятник Жінці (м. Костянтинівка Донец. обл., 2009).

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2014