Лутугинський район | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Лутугинський район


Лутугинський район

ЛУТУ́ГИНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Луганської області. Межує з Перевал., Сло­в’яносерб., Станично-Луган., Сорокин. (до 2016 – Краснодон.), Довжан. (до 2016 – Свердлов.), Антрацитів. р-нами, Луган. і Ровеньків. міськрадами Луган. обл. Утвор. 1965. У квітні–липні та від 2-ї пол. вересня 2014 – під кон­тролем сепаратистів з т. зв. Луган. нар. республіки. Пл. 1057 км2. За переписом 2001, насел. ста­новило 73 914 осіб (складає 87,1 % до 1989; українців – 71 %, 632500.pngросіян – 26,7 %, білорусів – 0,7 %, вірмен – 0,3 %, циган – 0,2 %), станом на січень 2013 – 67 563 особи (міського – 49 733, сільс. – 17 830). Від 1945 у селах Л. р. (найбільше – у Переможному) мешкала значна кількість лемків, примусово переселених із зх.-укр. земель, які відійшли до Польщі. У складі р-ну – м. Лутугине, 8 смт – Біле, Білоріченський, Врубівський, Георгіївка, Марія (до 2016 – Леніна), Успенка, Челюскінець, Юр’ївка та 10 с-щ і 26 сіл. Більша частина Л. р. лежить на Донецькій височині. Має типовий степ. ландшафт. Поверхня пн. частини – хвиляста, центр. і пд. – підвищено-хвиляста, хвилясто-пасм. рівнини. Є багато ярів, балок, кам’янистих пасм. Корисні копалини: енергет. і коксівне вугілля, пісковики, вапняки, мергелі, суглинки, буд. пісок. Протікають річки (усі – бас. Сіверського Дінця): Велика Ка­м’янка, Луганчик і Лугань (на пн. межі р-ну) з притоками Біла та Вільхівка. У межах Л. р. – Кам’ян., Лутугин. і Успен. водосховища (бл. 450 га). Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньогумусні та дернові. На балках – ліси (разом з ін. лісовкритими землями – 7,4 тис. га) байрач. типу. У них зростають дуб, ясен, берест, липа, груша дика. Об’єк­ти природно-заповід. фонду: заказник Іллірійський (с. Іллірія, 2667 га, заг.-зоол., створ. 1998), пам’ятки природи Балка Плоска (291,6 га), Знам’янський яр (70 га; обидві – с. Розкішне, ботан., 2002), Балка Безіменна, Балка Довга (обидві – с. Іллірія), Кривенький яр (с. Успенка; усі – 5 га, 1971), Менчикурівський (смт Георгіївка, 3 га, 1982), Юр’ївський (смт Юр’ївка, 4 га, 1972; усі – геол.). За харак­тером госп. комплексу – пром.-аграр. р-н. Станом на 2013 були розвинені металург., метало­обробна (у структурі пром. ви­роб-ва складали 47,1 %), добувна (41,6 %; енергет. матеріалів – 40 %, неенергет. – 1,6 %), хім. і нафтохім. (1,5 %) та харч. (2,1 %) галузі пром-сті; с. госп-во (пл. с.-г. угідь 69,9 тис. га, з них орних земель – бл. 40,4 тис. га) спеціалізувалося переважно на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, картоплі та вироб-ві м’яса, молока, яєць. Працювали Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат, Лутугин. з-д буд. матеріалів; вугіл. шахта ім. 19-го з’їзду КПРС, з-ди «Пігмент» (продукція: метал. банки, стал. барабани) та «Райдуга» (фарби) у смт Біле; вугіл. шахта «Білоріченська», гірн.-збагачув. ф-ка «Білоріченська» у смт Білорічен­ський; вугіл. шахта «Лутугинська», з-д продовол. товарів «Анжей» (безалкогол. напої, кондитер. вироби) у смт Георгіївка; з-д макарон. виробів «Аванті» у с. Петро-Миколаївка; 24 с.-г. підпр-ва та 20 фермер. госп-в; функціонували профес. коледж, 29 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 17 дит­садків, 2 мист. школи, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 10 клубів, 26 б-к; 14 лікув. закладів; 13 реліг. громад УПЦ МП, 9 – протестантських; виходила рай. г. «Тру­довая слава». Пам’ятка арх-ри – церква Олександра Невського у с. Іллірія (1885). Виявлено кургани епохи бронзи (с-ще Лісне, смт Юр’ївка, с. Першозванівка), пам’ятки кочовиків 9–13 ст. (Пер­шозванівка). На тер. р-ну встановлено 42 пам’ятники рад. во­їнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – засн. ідеї та практич. учення про еволюцію свідомості людини П. Іванов (с. Оріхівка), письменник, правозахисник, Герой України М. Руденко (смт Юр’їв­ка); фахівець у галузі виноградарства О. Дикань (смт Біле), лікар-токсиколог М. Луганський (с. Новопавлівка); поет, літературознавець, перекладач О. Ко­валевський (смт Юр’ївка), бібліо­текознавець А. Бровкін (с. Куцурбівка, нині у межах смт Успен­ка); живописець О. Леус (с. Роз­кішне), скульптори О. Редькін (смт Успенка; обидва – засл. художники України), В. Лемешко (смт Марія); композитор, педагог, засл. діяч мист-в УРСР А. Водовозов (смт Успенка), ба­яніст, засл. діяч мист-в України Ю. Калашников; актори, засл. арт. УРСР – О. Гай (обидва – смт Георгіївка) і Н. Чоп (смт Успен­ка); Герої Рад. Союзу О. Колесников (с. Македонівка), А. Коломоєць, О. Шаповалов (обидва – смт Успенка), М. Обедняк (с. Петро-Миколаївка), В. Чумаченко (с. П’ятигорівка). У смт Врубівський вчителював літературознавець, громад. діяч Б. Пас­тух; у Лутугин. геол.-розв. партії працював техніком-геологом Б. Воєвода, у смт Білоріченський шахтарем – повний кавалер ор­дена Слави С. Білинський; 1943 під час боїв на тер. сучас. Л. р. відзначився Герой Рад. Союзу П. Ісаїчкін; з Лутугиним і смт Ге­оргіївка пов’язані життя та діяль­ність Героя Рад. Союзу Є. Токарева.

Статтю оновлено: 2017