Луценко Володимир Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луценко Володимир Антонович

ЛУЦЕ́НКО Володимир Антонович (28. 04. 1941, м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаров. краю, РФ) – письменник, публіцист. Чл. НСЖУ (1974), НСПУ (1998). Літ. премія ім. В. Під­могильного (2014). Закін. Дніпроп. ун-т (1968). Працював заст. ред. дніпродзержин. міської г. «Дзер­жинець» (1972–79), зав. відділу культури дніпроп. обл. г. «Днепровская правда» (1981–84), гол. ред. Дніпроп. обл­держ­телекомпанії (1986–2001). У 2003–05 – відп. секр., 2013–14 – голова Дніпроп. обл. орг-ції НСПУ. На твор. роботі. Автор зб. сатири та гумору «Фейлетонна епоха» (1995), «Товариші-хапуни» (1996), «Дохлін та Пройдохін» (1998), «Синдром Носорога» (1999), «О, яка це екзотика – політична еротика» (2000), «Поцілунок Сатани», «Рафаель і юшкоїди» (обидві – 2001), «Гримаси ринкового монстра» (2005), «Курйози та метаморфози» (2011; усі – Дніпропетровськ). Творчість Л. пронизана антитезою – матеріал. і духовне

.

Літ.: Тарасова Н. Ю. «Сміх як ознака катарсису» // Слово про літ-ру та пись­менників Придніпров’я. Дн., 2005.

Н. Ю. Тарасова

Статтю оновлено: 2017