Луценко Микола Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луценко Микола Григорович

ЛУЦЕ́НКО Микола Григорович (17. 08. 1945, с. Данилівка Целіногр. обл., Казахстан) – архітектор. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1983). Закін. Новосибір. буд. ін-т (РФ, 1968). У 1968–70 – гол. архітектор м. Великий Устюг Вологод. обл. (РФ); 1970–75 – кер. групи, гол. архітектор проекту ін-ту «Вологдацивілпроект»; 1975–79 – гол. архітектор м. Во­логда; 1979–94 – гол. архітектор проекту ін-ту «Дніпроцивілбудпроект»; від 1995 – гол. архітектор НВО «Созідатєль» (оби­два – Дніпропетровськ, нині Дніпро). Серед реаліз. проектів – вироб. будинок на 650 місць ін-ту «Вологдацивілпроект» (1973), адм. бу­динок (1973–74) та готель на 150 місць (1975) Вологод. обкому КПРС, забудова центру м. Верхньодніпровськ Дніпроп. обл. (1979–89), мікрорайонів Па­рус і Комунар (1985–90), Фрунзен. житл. масиву (1989–90) та Червоноповстан. балки (конкурс, 1-а премія, 2006), індивід. житл. будинки на вул. Південна та Ливарна (1980–85), житл. ком­плекс на проспекті Героїв (нині у реалізації) у Дніпропетровську.

А. Ю. Шковира

Статтю оновлено: 2017