Луцик Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луцик Володимир  Васильович

ЛУ́ЦИК Володимир Васильович (05. 01. 1968, м. Золочів Львів. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1995), Спілки укр. художників «Обе­ріг» (Рим). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1991; викл. Р. Василик, О. Дуфанець, Т. Максисько). Працював 1997–98 у ж. «Зернятко». Відтоді живе у Римі. Учасник всеукр. та зарубіж. худож. виставок від 1993. Персон. – у Львові (1995, 2010), Римі (2005), Києві (2011). Автор робіт на реліг. темати­ку (живопис на склі), площинно-декор. та геом.-абстракт. ком­позицій, пейзажів, натюрмортів, писанок, що відзначаються ори­гін. композиц., орнам. та колорист. вирішенням. У худож. пошуках Л. звертається до укр. нар. іконопису, нар. декор. мист-ва; у розробленні колір. зіставлень, експериментуванні з фак­турою застосовує принципи декоративності, знакової умовності. Кольор. гама у Л. приглушена, проте колорит насичений. Деякі роботи зберігаються у МЕХП і Нац. музеї у Львові.

Тв.: «Політ ангела» (1992), «Риба» (1992; 2010), «Дерево» (1993), «Різдво», «Благовіщення» (обидва – 1994), «Дерева і маки» (1995), «Квіти» (1996; 2001; 2010), «Таємна вечеря», «Свята Родина» (обидва – 1997), «Втеча в Єгипет» (1999), «Нічний сад» (2002), «Ностальгія», «Спо­гад» (обидва – 2004), «Земля і небо» (2005), «Розп’яття» (2006), «Натюрморт» (2006; 2007), «Остання вечеря» (2006; 2009), «Зелені яблука», «Осінь» (обидва – 2009), «Хрещений світ» (2010).

Літ.: Гвоздевич С., Сікора О. Писан­ки Володимира Луцика // Бойки. 1998. № 1–6; Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мист-ва ХХ століття. Л., 2013.

О. Д. Шпак

Статтю оновлено: 2017