Луцик Степан | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Луцик Степан


Луцик Степан

ЛУ́ЦИК Степан (10. 10. 1906, Львів – 09. 10. 1963, м. Сент-Пол, шт. Мін­несота, США) – живописець, графік. Чл. СХУ (1940–41). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1926–30), Париз. АМ (1931; викл. Ф. Леже, А. Озанфан). Чл. Укр. т-ва прихильників мист-ва (1931), співзасн. та кер. групи молодих митців «Руб» (1932–34), ініціатор та ред. аль­манаху «Карби» (Л., 1933). У 1941–43 – заст. голови та відп. секр. Спілки праці укр. образотвор. митців. Емігрував 1944 до Німеччини, де перебував у таборі для інтернованих. Чл. Спілки укр. образотвор. митців, ред. мюнхен. ж. «Українське мистецтво» (1946–47). Від 1950 – у США. Учасник худож. виставок від 1928. Персон. – у Нью-Йор­ку (1950, посмертні – 1963, 1966). Створював живописні портрети, пейзажі в імпресіоніст. стилі та темат. композиції, дереворити, лінорити, літографії, розписував церкви. Творчість амер. періоду позначена впливами неоімпресіонізму, бойчукізму, традицій давньоукр. іконопису, трактов. у дусі модернізму. 1952 рад. владою знищено 8 робіт Л. із фондів Нац. музею у Львові. Деякі полотна зберігаються у Львів. галереї мист-в, Музеї укр. т-ва у США.

Тв.: живопис – «Автопортрет» (1930-і рр.), «Тіпають коноплі» (1930), «Сіножать», «Біля церкви» (обидва – 1931), «Гуцул», «Дід», «Легінь», «О. Довбуш» (усі – 1932), «Прачки» (1933), «Кладка», «Потік у Дорі» (обидва – бл. 1934), «Високий Замок», «Краєвид із пісковим кар’єром на Личакові» (оби­два – 1935), «Хати над річкою», «Мотив із Космача», «На пляжі», «Жінка», «Водоспад» (усі – 1936), «Дівчина в блакитній сукні» (1937), «Церква св. Юра», «Церква на Гуцульщині», «Осінь у саду» (усі – 1942), «Ліс», «Вуличка у Делятині» (обидва – 1943), «Польові квіти» (1944), «Радощі літа» (1945), «Човен у вечірній тиші» (1946), «Достиглий колос» (1948), «Мадонна Перемоги» (1952), «Водоспад» (1954), «Женці» (1957), «Зимовий рейд» (1959), «Володарка України» (1963); розписи цер­ков у с. Реклинці Сокал. р-ну та с. Дуліби Жидачів. р-ну Львів. обл. (1937–39); серія дереворитів «Українські святі» (1938).

Літ.: Луцик Степан. Українські святі: Альбом дереворитів. Л., 1938; Степан Луцик – мистець. Мюнхен, 1973.

Статтю оновлено: 2017