Луців Юрій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луців Юрій Олексійович

ЛУ́ЦІВ Юрій Олексійович (12. 05. 1931, Львів) – диригент, педагог. Проф. (1989). Нар. арт. УРСР (1990). Держ. премія України ім. Т. Шев­ченка (1971). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2016). Лауреат Респ. огля­ду молодих диригентів (Київ, 1955, 1-е м.). Закін. Львів. консерваторію (1953; кл. М. Колесси), де відтоді й викладав (нині Львів. муз. академія; з перервою): 1973–2013 – зав. каф. хор. та опер­но-симф. диригування. 1948–53 – хормейстер, 1960–63 – диригент, 1963–73 – гол. диригент Львів. театру опери та балету ім. І. Фран­ка; 1953–57 – диригент симф. оркестру Львів. філармонії; 1957–60 – перший худож. кер. і гол. диригент симф. оркестру Запоріз. філармонії. У репертуарі – опери, балети, симф. і кантатно-оратор. твори різних епох від Й.-С. Баха та Ґ. Ґенделя до сучас. укр. і зарубіж. композиторів. Уперше у Львові здійснив низку опер. та балет. постановок, зокрема «Лускунчик» П. Чай­ковського (1957), «Зачарований стрілець» К. Вебера, «Попелюш­ка» (обидві – 1965), «Ромео і Джульєтта» (1968) С. Про­коф’єва, «У неділю рано зілля копала» В. Кирейка (1966), «Багряні зір­ниці» С. Жданова, «Орися» А. Кос-Анатольського (обидві – 1967), «Золотий обруч» Б. Лятошинсько­го (1970), «Дон Жуан» В.-А. Мо­царта (1971), «Хованщина» М. Му­соргського (1973). Гастролі у країнах СНД, США, Канаді, Фран­ції, Великій Британії, Італії, Німеччині, Румунії, Польщі, на Кубі. Має низку фонд. записів та записів на компакт-дисках. Серед учнів – А. Ануфрієнко, О. Бенч, В. Василенко, Б. Іваноньків, М. Кулик.

Літ.: Современные дирижеры. Москва, 1969; Бэлза И. Золотой обруч // Сов. культура. 1970, 1 нояб.; «Хованщина» на Львівській сцені // Львів. правда. 1973, 5 лип.; Гордійчук М. Повернення «Золотого обруча» // КіЖ. 1974, 28 лип.; А музика звучить // Запоріз. правда. 1993, 27 лют.; Лисенко Т. Педагог, відзначений Богом // Маестро Юрій Луців: Зб. ст. Л., 2001.

В. Є. Камінський

Статтю оновлено: 2017