Луцький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Луцький район

ЛУ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-східній частині Волинської області. Межує з Горохів., Локачин., Рожищен. і Ківерців. р-нами Волин. обл. та Демидів. і Млинів. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1939. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Останнім було визволене с. Садів (14 липня 1944). До серед. 1950-х рр. вели зброй­ну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962 р-н ліквід., 1966 відновлений. Пл. 973 км2. За переписом 2001, насел. становило 56 137 осіб (складає 105,6 % до 1989), станом на 1 квітня 2016 – 63 903 особи (переважно українці, проживають росіяни, білоруси, поляки). У складі Л. р. – смт Рокині та Торчин, 83 сільс. насел. пункти (див. Коршів). Фун­кції райцентру виконує Луцьк. Лежить у межах Волинської височини. Рельєф р-ну належить до льодовик.-ероз. типу, тому він різко пересічений. Його осн. елементи: яружно-балк. система, міжбалк. плато та значні підвищення з крутими схилами. 637337.pngКорисні копалини: пісок, глина, вапняки, торф. Протікають річки бас. Дніпра: найбільша – Стир (у межах р-ну – 38 км), малі – Зеленка, Сірна, Чорногузка. Є 3 озера. Ґрунти переважно опідзолені чорноземні та темно-сірі. У лісах зростають дуб, граб, сосна, береза, вільха. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення – заказник Воротнів (перебуває у віданні Луцького держлісгоспу, 600 га, ботан., створ. 1978), пам’ятка садово-парк. мист-ва парк Байрак (Рокині, 13 га, 1996); місц. значення – заказники Гнідавське болото (Боратин. сільрада, 63,6 га, 1995), Шепель (Буянів. і Шепел. сільради, 232,35 га, 1992; обидва – заг.-зоол.), Краєвид (Рокині, 8 га, 2000), Чорногузка (села Баківці, Одеради, Ратнів, 1500 га, 1992; обидва – гідрол.), Лобаниха (Не­свічів. сільрада, 232 га, 2003), Рокинівський (Рокині, 74,8 га), Чаруків (с. Чаруків, 375 га, 1992; усі – орнітол.), заповідні урочища Радомишль (с. Радомишль, 18 га, 1978), Садівська дача (Са­дів. сільрада, 99 га, 2005), па­м’ятка природи Група дубів-велетнів (0,05 га, ботан., 1972), пам’ятка садово-парк. мист-ва парк Першотравневий (10,8 га, 1977; обидві – с. Тарасове). Гол. пром. підпр-ва: Луцький комбікорм. з-д у с. Боратин; Гнідав. цукр. з-д; ф-ка солодощів «Лас­ка» у с. Голишів; «Забіяка» у с. За­бороль (ковбасні вироби); «Луцьк Фудз» (томат, соус, паста, аджи­ка, кетчуп, майонез, натурал. і столовий оцет; торг. марки «Ру- на», «Рідний край»), «Вол­вест-М» (тара, упаковка та ін. продукція з паперу та картону) у с. Зміїнець; «Алістер» у с. Крупа (оброблення деревини); Луцька пельменна ф-ка, молоч. з-д «Злата», «Олдем» (мінерал. вода та ін. безалкогол. напої), «Альтра-метерс» (дерев’яні вікна та двері), «Тигрес» (м’які та пластмас. іграшки, дит. постіл. білизна та одяг) у с. Липини; «Інтегра Вест» у с. Омеляник (буд. вироби з пластмас); «Іола» (пласт­мас. плити, штаби, труби, профілі), «Калина» (м’ясопродукти) у с. Під­гайці; Піддубец. м’ясопе­рероб. з-д; «Євро-Мікс» у с. Рат­нів (кор­ми для тварин); «Кромберг енд Шуберт Україна» (електр. борт. кабел. системи для автомобілів), Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 у с. Рованці; «Модерн-Експо» (торг. обладнання та касові вузли), «Мінмат Ревербері» (тепло- та звукоізоляц. матеріали), «Шинака-Україна» (меблі, дерев’яні двері) у с. Стру­мівка; «Волиньхолдінг» (майонез, кетчуп, гірчиця, мінерал. вода та ін. безалкогол. напої; торг. марки: «Торчин продукт», «Козацька», «Нива»), «М’ясопродукт» у Торчині. Пл. с.-г. угідь 79 тис. га, з них орних земель – 66 тис. га, пасовищ – 5,6 тис. га, сіножатей – 5,2 тис. га, багаторіч. насаджень – 2,2 тис. га. Структура с.-г. вироб-ва: тваринництво (розведення великої рогатої худоби м’ясо-молоч. напряму) – 97 %, рослинництво (вирощування зерн. і корм. культур, цукр. буряків) – 3 %. Кількість с.-г. підпр-в – 76 (найбільші: «Городище», «Дружба», «Лище», «Несвіч», «Рать», «Романів», «Урожай»), фермер. госп-в – 89. Екс­плуатац. довж. автомоб. доріг держ. і місц. значення 1013,78 км, з них із твердим покриттям – 718 км. У Л. р. – Волин. с.-г. станція Ін-ту Зх. Полісся НААНУ (до 2011 – Волинський інститут агропромислового виробництва УААН; Рокині); Торчин. профес. ліцей, 36 заг.-осв. шкіл, Княгининоц. і Рокинів. навч.-ви­­хов. комплекси, Великоомеляників. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», Крупів. навч.-реа­­білітац. центр для дітей з вадами зору, Княгининоц. заг.-осв. школа-інтернат, 21 дошкіл. навч. заклад; рай. (Луцьк), 29 селищ. і сільс. Будинків культури, 10 клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей (Луцьк), 38 селищ. і сільс. б-к, 4 муз. школи (Торчин, Рокині, села Гірка Полонка та Княгининок), Історії сільського господарства Волині Музей (Рокині), Торчин. істор.-краєзн. музей; Липин. центр. рай. і Торчин. номерна лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Слава праці». Функціонують нар. аматор.: хор. капела працівників культури р-ну, жін. вокал. квартет «Нота-Нео», тріо бандуристок «Лелія», театр-студія «Гармидер» рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Родинне перевесло» Веселів. Будинку культури, фольклор. колектив «Вербиченька» Гіркополонків. Будинку культури, хор. колектив «Червона калина» Кру­пів. клубу, вокал. квартет «Жива пісня» Липин. Будинку культури, хор. колектив «Лищани» Лищен. Будинку культури, фольк­лор. колектив «Берегиня», ансамбль нар. музики «Волинські візерунки» Княгининоц. Будинку куль­тури, хор. колектив «Пісенне пе­ревесло» Новостав. клубу, фольк­лор. гурт «Світлиця» Ратнів. Нар. дому «Просвіта», фольклор. ко­лектив «Горлиця» Романів. Будинку культури; зразк.: вокал. студія «Зернятко», ансамбль сучас. танцю «Антарес» рай. Бу­динку культури, фольклор. колектив «Писанка» Веселів. Будинку культури, ансамбль нар. танцю «Пролісок» Воютин. Будинку культури, ансамбль танцю «Вишиваночка» Лищен. Будинку культури, хореогр. колектив «Сузір’я» Несвічів. Будинку куль­тури, дит. ансамбль сучас. танцю «В ритмі серця» Підгайців. Будинку культури. Діють реліг. громади: УПЦ КП (30), УПЦ МП (25), РКЦ (Торчин), християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьо­мого дня. Пам’ятки арх-ри: нац. значення – Михайлів. церква у с. Білосток (зведена 1636), церк­ва Різдва Богородиці (1785), дзвіниця та мур із брамою (1869) у с. Воротнів, Хрестовоздвижен. церква у с. Коршів (1777), Михайлів. церква та дзвіниця у с. Несвіч (1771), Покров. церква та брама у с. Піддубці (1745); Микол. церква та дзвіниця у с. Смолигів (1743), церква св. Луки у с. Усичі (17 ст.), Успен. церква у с. Шепель (1780); місц. значення – Успен. церква у с. Бабаїв (1875), Василів. церква у с. Боголюби (1883), Хрестовоздвижен. церква у с. Буків (1768), Микол. церква у с. Городище (1920), Микол. церква у с. Городок (1890; усі – дере­в’я­ні), громад. будівля (поч. 18 ст.), Соборобогородиц. церква (1920) у с. Забороль; церква Параскеви у с. Милуші (поч. 17 ст.), житл. будинок у с. Одеради (поч. 19 ст.), церква Олександра Нев­ського у с. Підгайці (1868), Михайлів. церква у с. Промінь, Борисогліб. церква у с. Романів (обидві – 1885), церква Іоанна Богослова у с. Сьомаки (1875; усі – дерев’яні), Казан. церква у с. Садів (1910), кірха у с. Озеряни, школа у Торчині (обидві – 1920). На тер. Л. р. провадили археол. дослідж. В. Антонович, О. Цинкаловський, П. Раппопорт, М. Кучинко, В. Конопля, К. Мельник, Г. Охріменко та ін. У Торчині, селах Новостав, Полон­ка та Шепель знайдено кістки мамонта, дикого коня, кремінці, відщепи, нуклеуси пізнього палеоліту; у Торчині досліджено мезоліт. стоянку; у селах Воротнів, Гірка Полонка, Коршів, Новостав, Одеради виявлено артефакти періоду неоліту, у Торчині, селах Антонівка, Голишів, Лище, Новостав, Сьомаки – енеоліту, у селах Гірка Полонка, Городок, Лище, Одеради, Сьомаки, Шепель, х. Валентинів – доби бронзи, у Торчині, селах Баїв, Боратин, Гірка Полонка, Гнідава, х. Валентинів – заліз. віку. Пам’ятки архео­логії нац. значення: городища 9–13 ст. у смт Торчин (знайдено двосіч. меч), селах Білосток (оби­дві мають сучас. охорон. статус від 1969), Городище (у Городищі-1 відкрито 16 курганів, у Городищі-2 – 31 півземлянк. та 3 наземні житла, 3 гончарні майстерні, 20 вироб.-госп. споруд, знайдено багато кераміки, серпи, коси, сокири, наральники, окуття заступів, ножі, кресала, пряслиця, кістяні вироби, 5 сріб. плетених шийних гривен, 3 пле­тені наручні браслети; від 1990), Горзвин, Коршів, Усичі, Шепель (уламки меча, енкояптони, бронз. хрестик, наконечники стріл; усі – від 2009). Залишки давньорус. городищ також розкопано у селах Підгайці та Чаруків. У с. Садів у торфовищі знайдено меч 13 ст., поверхню якого покрито сріблом, а лезо прикрашено золотою інкрустацією у вигляді триапсид. храму та семи хвилястих ліній. У Торчині виявлено скарб литов. сріб. монет 1480–1540. Найвизначніші па­м’ятки історії: оборонна споруда періоду 1-ї світ. війни у с. Бо­ратин; могила лікаря, письменника, перекладача, громад. діяча М. Левицького у с. Гаразджа; будинок, в якому зупинявся рос. імператор Петро І, у с. Забороль; місце, де загинув Герой Рад. Союзу П. Тарасов, у с. Милуші. Пам’ятки монум. мист-ва: пам’ятники Лесі Українці у с. Коршів та юному розвіднику С. Гнатюку в Торчині. Встановлено 32 пам’ятники воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. У селах Гірка Полонка, Полонка, Забороль, Лаврів, Промінь – пам’ятні знаки на честь борців за волю України. Серед видат. уродженців – психолог, акад. НАПНУ О. Киричук (с. Воютин), фахівець у галузі буд-ва П. Антонюк (с. Ли­пини), історик С. Гаврилюк (Тор­чин), мовознавець М. Затовканюк (с. Полонка), економіст А. Мель­ник (Торчин), географ Я. Мольчак (с. Сарнiвка); журналіст, видавець, режисер В. Ворон (с. Княгининок), польс. письменниця, актриса Ґ. Запольська (с. Підгайці), публі­цист, громад.-політ. діяч М. Ковальський (с. Баїв), журналіст, публіцист М. Сорока (с. Романів), фольклористка, культурна і громад. діячка А. Голентюк (с. Гать), фольклорист, перекладач Ю. Круть (Торчин); громад. і церк. діяч, журналіст М. Гаюк (с. Романів); архітектор М. Перетяткович (с. Усичі); майстриня худож. лозоплетіння, засл. майстер нар. творчості України Р. Вронська (с. Сьо­маки), художниця декор.-ужитк. мист-ва Л. Жолудь (с. Боратин), живописець П. Крестіанполь (с. Шепель); засл. діячі мист-в України – режисер, муз.-гро­мад. діяч В. Іваницький (с. Липини), театрознавець, актор, режисер Д. Поштарук (с. Коршовець); засл. арт. УРСР – актор І. Пуць, віолончеліст В. Шевель (обидва – с. Городище); засл. арт. України – актор В. Кру­тюк (с. Одеради), музикант В. Мац­ко (с. Забороль); хор. диригенти, муз.-громад. діячі Василь і Опанас Корольчуки (с. Городище); кінорежисер, продюсер, актор і кінооператор С. Новицький (Торчин); автомоделіст О. Крещук (с. Несвіч), борець П. Янковський (х. Юзефін побл. с. Городок); діячі УПА С. Ка­чинський (с. Піддубці), Ю. Стель­мащук (с. Коршів), учасник нац.-визв. руху М. Куделя (с. Буяни). У лютому 1944 під час бою побл. с. Сирники відзначився Герой Рад. Союзу А. Комок; у 1980-х рр. у с. Коршів мешкала поетеса Л. Косановська.

Літ.: Переверзев К. Справочная кни­га о приходах и монастырях Волын­ской епархии. Ж., 1914; Левкович І. Нарис історії Волинської землі (до 1914). Вінніпеґ, 1953; Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзн. слов. – від найдавніших часів до 1914. Вінніпеґ, 1984. Т. 1; 1986. Т. 2; Кучинко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині. Лц., 1995; Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культура: Матеріали VІІІ Волин. обл. істор.-краєзн. конф. Лц., 1998; Луцький район: минуле і сучасне: Істор.-інформ. вид. Лц., 2001; Гуртовий Г. Торчин – передзвін віків: Істор.-краєзн. нариси. Лц., 2003; Волинь туристична: Путівник. К., 2008; Досліджуємо та аналізуємо, щоб сприя­ти. Лц., 2009; Кучинко М. М., Златогор­ський О. Є. Пам’ятки археології Луцького району Волинської області: Навч. посіб. Лц., 2010.

І. С. Луцик

Статтю оновлено: 2017