Луцький район

ЛУ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Волинської області. Межує з Горохів., Локачин., Рожищен. і Ківерців. р-нами Волин. обл. та Демидів. і Млинів. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1939. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Остан­нім було визволене с. Садів (14 липня 1944). До серед. 1950-х рр. вели зброй­ну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962 р-н ліквід., 1966 від­новлений. Площа 973 км². За пере­писом 2001, насел. становило 56 137 осіб (складає 105,6 % до 1989), станом на 1 квітня 2016 — 63 903 особи (пере­важно українці, проживають росіяни, білоруси, поляки). У складі Л. р. — смт Рокині та Торчин, 83 сільс. насел. пункти (див. Коршів). Фун­кції райцентру виконує Луцьк. Лежить у межах Волинської височини. Рельєф р-ну належить до льодовик.-ероз. типу, тому він різко пере­січений. Його осн. елементи: яружно-балк. система, між­балк. плато та значні під­вище­н­ня з крутими схилами. 637337.pngКорисні копалини: пісок, глина, вапняки, торф. Протікають річки бас. Дні­пра: найбільша — Стир (у межах р-ну — 38 км), малі — Зеленка, Сірна, Чорногузка. Є 3 озера. Ґрунти пере­важно опідзолені чорноземні та темно-сірі. У лісах зростають дуб, граб, сосна, береза, вільха. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказник Воротнів (пере­буває у ві­дан­ні Луцького держлісгоспу, 600 га, ботан., створ. 1978), памʼятка садово-парк. мистецтва парк Байрак (Рокині, 13 га, 1996); місц. значе­н­ня — заказники Гнідавське болото (Боратин. сільрада, 63,6 га, 1995), Шепель (Буянів. і Шепел. сільради, 232,35 га, 1992; обидва — заг.-зоол.), Краєвид (Рокині, 8 га, 2000), Чорногузка (села Баківці, Одеради, Ратнів, 1500 га, 1992; обидва — гідрол.), Лобаниха (Не­свічів. сільрада, 232 га, 2003), Рокинівський (Рокині, 74,8 га), Чаруків (с. Чаруків, 375 га, 1992; усі — орнітол.), заповід­ні ур­очища Радомишль (с. Радомишль, 18 га, 1978), Садівська дача (Са­дів. сільрада, 99 га, 2005), па­мʼятка природи Група дубів-велетнів (0,05 га, ботан., 1972), памʼятка садово-парк. мистецтва парк Першотравневий (10,8 га, 1977; обидві — с. Тарасове). Гол. пром. під­приємства: Луцький комбікорм. завод у с. Боратин; Гнідав. цукр. завод; ф-ка солодощів «Лас­ка» у с. Голишів; «Забіяка» у с. За­бороль (ковбасні вироби); «Луцьк Фудз» (томат, соус, паста, аджи­ка, кетчуп, ма­йонез, натурал. і столовий оцет; торг. марки «Ру- на», «Рідний край»), «Вол­вест-М» (тара, упаковка та ін. продукція з паперу та картону) у с. Зміїнець; «Алістер» у с. Крупа (обробле­н­ня деревини); Луцька пельмен­на ф-ка, молоч. завод «Злата», «Олдем» (мінерал. вода та ін. без­алкогол. напої), «Альтра-метерс» (деревʼяні вікна та двері), «Ти­грес» (мʼякі та пластмас. іграшки, дит. постіл. білизна та одяг) у с. Липини; «Інтегра Вест» у с. Омеляник (буд. вироби з пластмас); «Іола» (пласт­мас. плити, штаби, труби, профілі), «Калина» (мʼясо­продукти) у с. Під­­гайці; Під­дубец. мʼясопе­рероб. завод; «Євро-Мікс» у с. Рат­нів (кор­ми для тварин); «Кромберг енд Шуберт Україна» (електр. борт. кабел. системи для автомобілів), Луцький комбінат хлібо­продуктів № 2 у с. Рованці; «Модерн-Експо» (торг. обладна­н­ня та касові вузли), «Мінмат Ревербері» (тепло- та звукоізоляц. матеріали), «Шинака-Україна» (меблі, деревʼяні двері) у с. Стру­мівка; «Волиньхолдінг» (ма­йонез, кетчуп, гірчиця, мінерал. вода та ін. без­алкогол. напої; торг. марки: «Торчин продукт», «Козацька», «Нива»), «Мʼясо­продукт» у Торчині. Пл. с.-г. угідь 79 тис. га, з них орних земель — 66 тис. га, пасовищ — 5,6 тис. га, сіножатей — 5,2 тис. га, багаторіч. насаджень — 2,2 тис. га. Структура с.-г. виробництва: тварин­ництво (роз­веде­н­ня великої рогатої худоби мʼясо-молоч. напряму) — 97 %, рослин­ництво (вирощува­н­ня зерн. і корм. культур, цукр. буряків) — 3 %. Кількість с.-г. під­приємств — 76 (найбільші: «Городище», «Дружба», «Лище», «Несвіч», «Рать», «Романів», «Урожай»), фермер. госп-в — 89. Екс­плуатац. довж. автомоб. доріг держ. і місц. значе­н­ня 1013,78 км, з них із твердим покри­т­тям — 718 км. У Л. р. — Волин. с.-г. станція Ін­ституту Зх. Поліс­ся НААНУ (до 2011 — Волинський ін­ститут агро­промислового виробництва УААН; Рокині); Торчин. профес. ліцей, 36 заг.-осв. шкіл, Княгининоц. і Рокинів. навч.-ви­­хов. комплекси, Великоомеляників. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», Крупів. навч.-реа­­білітац. центр для дітей з вадами зору, Княгининоц. заг.-осв. школа-інтернат, 21 до­шкіл. навч. заклад; рай. (Луцьк), 29 селищ. і сільс. Будинків культури, 10 клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей (Луцьк), 38 селищ. і сільс. б-к, 4 муз. школи (Торчин, Рокині, села Гірка Полонка та Княгининок), Історії сільського господарства Волині Музей (Рокині), Торчин. істор.-краєзн. музей; Липин. центр. рай. і Торчин. номерна лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Слава праці». Функціонують нар. аматор.: хор. капела працівників культури р-ну, жін. вокал. квартет «Нота-Нео», тріо бандуристок «Лелія», театр-студія «Гармидер» рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Родин­не пере­весло» Веселів. Будинку культури, фольклор. колектив «Вербиченька» Гіркополонків. Будинку культури, хор. колектив «Червона калина» Кру­пів. клубу, вокал. квартет «Жива пісня» Липин. Будинку культури, хор. колектив «Лищани» Лищен. Будинку культури, фольк­лор. колектив «Берегиня», ансамбль нар. музики «Волинські візерунки» Княгининоц. Будинку куль­тури, хор. колектив «Пісен­не пе­ревесло» Ново­став. клубу, фольк­лор. гурт «Світлиця» Ратнів. Нар. дому «Просвіта», фольклор. ко­лектив «Горлиця» Романів. Будинку культури; зразк.: вокал. студія «Зернятко», ансамбль сучас. танцю «Антарес» рай. Бу­динку культури, фольклор. колектив «Писанка» Веселів. Будинку культури, ансамбль нар. танцю «Пролісок» Воютин. Будинку культури, ансамбль танцю «Вишиваночка» Лищен. Будинку культури, хореогр. колектив «Сузірʼя» Несвічів. Будинку куль­тури, дит. ансамбль сучас. танцю «В ритмі серця» Під­гайців. Будинку культури. Діють реліг. громади: УПЦ КП (30), УПЦ МП (25), РКЦ (Торчин), християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьо­мого дня. Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — Михайлів. церква у с. Білосток (зведена 1636), церк­ва Різдва Богородиці (1785), дзвіниця та мур із брамою (1869) у с. Воротнів, Хрестовоздвижен. церква у с. Коршів (1777), Михайлів. церква та дзвіниця у с. Несвіч (1771), Покров. церква та брама у с. Під­дубці (1745); Микол. церква та дзвіниця у с. Смолигів (1743), церква св. Луки у с. Усичі (17 ст.), Успен. церква у с. Шепель (1780); місц. значе­н­ня — Успен. церква у с. Бабаїв (1875), Василів. церква у с. Боголюби (1883), Хрестовоздвижен. церква у с. Буків (1768), Микол. церква у с. Городище (1920), Микол. церква у с. Городок (1890; усі — дере­вʼя­ні), громад. будівля (поч. 18 ст.), Соборобогородиц. церква (1920) у с. Забороль; церква Параскеви у с. Милуші (поч. 17 ст.), житл. будинок у с. Одеради (поч. 19 ст.), церква Олександра Нев­ського у с. Під­гайці (1868), Михайлів. церква у с. Промінь, Борисогліб. церква у с. Романів (обидві — 1885), церква Іоан­на Богослова у с. Сьомаки (1875; усі — деревʼяні), Казан. церква у с. Садів (1910), кірха у с. Озеряни, школа у Торчині (обидві — 1920). На тер. Л. р. провадили археол. дослідж. В. Антонович, О. Цинкаловський, П. Рап­попорт, М. Кучинко, В. Конопля, К. Мельник, Г. Охріменко та ін. У Торчині, селах Ново­став, Полон­ка та Шепель зна­йдено кістки мамонта, дикого коня, кремінці, від­щепи, нуклеуси пізнього палеоліту; у Торчині досліджено мезоліт. стоянку; у селах Воротнів, Гірка Полонка, Коршів, Ново­став, Одеради виявлено артефакти періоду неоліту, у Торчині, селах Антонівка, Голишів, Лище, Ново­став, Сьомаки — енеоліту, у селах Гірка Полонка, Городок, Лище, Одеради, Сьомаки, Шепель, х. Валентинів — доби бронзи, у Торчині, селах Баїв, Боратин, Гірка Полонка, Гнідава, х. Валентинів — заліз. віку. Памʼятки архео­логії нац. значе­н­ня: городища 9–13 ст. у смт Торчин (зна­йдено двосіч. меч), селах Білосток (оби­дві мають сучас. охорон. статус від 1969), Городище (у Городищі-1 від­крито 16 курганів, у Городищі-2 — 31 пів­землянк. та 3 наземні житла, 3 гончарні майстерні, 20 вироб.-госп. споруд, зна­йдено багато кераміки, серпи, коси, сокири, наральники, оку­т­тя за­ступів, ножі, кресала, пряслиця, кістяні вироби, 5 сріб. плетених шийних гривен, 3 пле­тені наручні браслети; від 1990), Горзвин, Коршів, Усичі, Шепель (уламки меча, енкояптони, бронз. хрестик, наконечники стріл; усі — від 2009). Залишки давньорус. городищ також роз­копано у селах Під­гайці та Чаруків. У с. Садів у торфовищі зна­йдено меч 13 ст., поверх­ню якого покрито сріблом, а лезо прикрашено золотою інкрустацією у ви­гляді триапсид. храму та семи хвилястих ліній. У Торчині виявлено скарб литов. сріб. монет 1480–1540. Найви­значніші па­мʼятки історії: оборон­на споруда періоду 1-ї світової війни у с. Бо­ратин; могила лікаря, письмен­ника, пере­кладача, громад. діяча М. Левицького у с. Гаразджа; будинок, в якому зупинявся рос. імператор Петро І, у с. Забороль; місце, де загинув Герой Радянського Союзу П. Тарасов, у с. Милуші. Памʼятки монум. мистецтва: памʼятники Лесі Українці у с. Коршів та юному роз­віднику С. Гнатюку в Торчині. Встановлено 32 памʼятники воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. У селах Гірка Полонка, Полонка, Забороль, Лаврів, Промінь — памʼятні знаки на честь борців за волю України. Серед видат. уродженців — психолог, академік НАПНУ О. Киричук (с. Воютин), фахівець у галузі будівництва П. Антонюк (с. Ли­пини), історик С. Гаврилюк (Тор­чин), мово­знавець М. Затовканюк (с. Полонка), економіст А. Мель­ник (Торчин), гео­граф Я. Мольчак (с. Сарнiвка); журналіст, видавець, режисер В. Ворон (с. Княгининок), польс. письмен­ниця, актриса Ґ. Запольська (с. Під­гайці), публі­цист, громад.-політ. діяч М. Ковальський (с. Баїв), журналіст, публіцист М. Сорока (с. Романів), фольклористка, культурна і громад. діячка А. Голентюк (с. Гать), фольклорист, пере­кладач Ю. Круть (Торчин); громад. і церк. діяч, журналіст М. Гаюк (с. Романів); архітектор М. Пере­тяткович (с. Усичі); майстриня худож. лозоплеті­н­ня, засл. майстер нар. творчості України Р. Вронська (с. Сьо­маки), художниця декор.-ужитк. мистецтва Л. Жолудь (с. Боратин), живописець П. Крестіанполь (с. Шепель); засл. діячі мистецтв України — режисер, муз.-гро­мад. діяч В. Іваницький (с. Липини), театро­знавець, актор, режисер Д. Поштарук (с. Коршовець); засл. арт. УРСР — актор І. Пуць, віолончеліст В. Шевель (обидва — с. Городище); засл. арт. України — актор В. Кру­тюк (с. Одеради), музикант В. Мац­ко (с. Забороль); хор. диригенти, муз.-громад. діячі Василь і Опанас Корольчуки (с. Городище); кінорежисер, продюсер, актор і кіно­оператор С. Новицький (Торчин); автомоделіст О. Крещук (с. Несвіч), борець П. Янковський (х. Юзефін побл. с. Городок); діячі УПА С. Ка­чинський (с. Під­дубці), Ю. Стель­мащук (с. Коршів), учасник нац.-визв. руху М. Куделя (с. Буяни). У лютому 1944 під час бою побл. с. Сирники від­значився Герой Радянського Союзу А. Комок; у 1980-х рр. у с. Коршів мешкала поетеса Л. Косановська.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю