Лучаківський Костянтин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лучаківський Костянтин

ЛУЧАКІ́ВСЬКИЙ Костянтин (псевд. і крипт.: К. Л., Клим Явецький; 19. 04. 1846, с. Явче, нині Рогатин. р-ну Іва­но-Фр. обл. – 24. 03. 1912, Львів) – педагог, публіцист. Батько О.-Ф. Лучаківської-Ґец. Навч. в Ун-тах Львова і Відня. 1868–75 учителював у Бережанах (нині Терноп. обл.), згодом – в Академ. г-зії у Львові, приват. школах; працював інспектором укр. приват. шкіл, а також очолював управу першої приват. укр. реал. г-зії у Буську (нині Львів. обл.). Значну увагу приділяв творчості Т. Шевченка (зокрема питанням сприйняття її за кордоном та впливу на фор­мування укр. письменників і діячів культури – Д. Гладиловича, К. Устияновича, М. Старицького), популяризував її у галиц. школах. Написав низку підручників, зокрема «Читанка для виз­шихъ клясъ середныхъ школъ» (ч. 1, 1871), «Руска читанка для першои кляси школъ середныхъ» (1892, спів­авт.), «Взори поезиї і прози для кляси пятої ц. к. шкіл середних» (1894; 1909; усі – Львів). Автор наук.-пед., літ. та публіцист. статей, опубл. у вид. г-зій та львів. часописах «Зоря» («Дубровчанинъ Иванъ Ґунду­личъ», 1888, ч. 4; «Михайло Подолинський», 1894, ч. 10), «Діло» («Галицький Сойм перед 50 роками», 1911, ч. 91–97; «Загарбані становища», 1912, ч. 90), «Наша школа» («До історії видавництва українських шкільних книжок», 1910, кн. 1). Однак його задуми як педагога стосовно проблем шкільництва в Галичині не реалізовано через консерватизм шкіл. влади, а намагання подати молоді правдиву укр. історію призводили до конфліктів, унаслідок чого Л. був змушений вийти на пенсію. Брав участь у діяльності т-в «Рід­на школа», «Учи­тельська громада» і Крайового шкіл. союзу.

Літ.: Памяти Константина Лучаківського // Наша школа. 1912. Кн. 2; Галушко М. Лучаківський Костянтин // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.

ДА: ЛННБУ. Від­діл рукописів. Ф. 167, оп. 2, од. зб. 2009, п. 62.

М. В. Галушко

Статтю оновлено: 2017