ЛУЧЕ́СКУ Мірча (Lucescu Mircea; 29. 07. 1945, Бухарест — 07. 04. 2026, там само) — румунський тренер в Україні. Ви­ступав як футболіст (нападник) за команди «Динамо» (1963–65, 1967–77), «Штіїнца» (1965–66), «Політехніка» (1966–67; усі — Бухарест), «Корвінул» (м. Гунедоара, 1977–82). Найкращий футболіст Румунії (1969). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2006, 2009, 2011). Орден Зірки Румунії (2009). Закінчив Академію економічних наук (Бухарест, 1969). Чемпіон Румунії (1971, 1973, 1975, 1977). Володар Кубка Румунії (1968). У чем­піонатах Румунії провів 362 гри, забив 78 голів. У складі національної і олімпійської збірних команд Румунії зі­грав 74 матчі, забив 9 голів (1966–79). 

Працював тренером команд «Корвінул» (м. Гунедоара, 1979–82), «Динамо» (Бухарест, 1985–90), «Піза» (1990–91), «Брешіа» (1991–96), «Реджана» (м. Реджо-нель-Емілія, 1996–97; усі — Італія), «Рапід» (Бухарест, 1997–98, 1999–2000), «Інтер» (м. Мілан, Італія, 1998–99), «Галатасарай» (2000–02), «Бешикташ» (2002–04; обидві — Стамбул); 2004–16 — гол. тренер фут­бол. команди «Шахтар» (Донецьк), 2016–17 — «Зеніт» (С.-Пе­­тербург), 2020–23 — тренер «Динамо» (Київ).  Очолював національні збірні команди: 1982–85 та 2024–26 Румунії, 2017–19 — Туреч­чини. 

Під його керівництвом:

  • володарями Кубка Румунії були «Динамо» (1986, 1990; у 1990 — чемпіон) та «Рапід» (1998; у 1999 — чемпіон);
  • пере­можцями чемпіонатів Туреч­чини стали «Галатасарай» (2002; у 2000 — володар Суперкубка Європи) і «Бешикташ» (2003);
  • «Шахтар» здобув Кубок УЄФА (2009), Суперкубок України (2005, 2008, 2010, 2012–14), Кубок України (2004, 2008, 2011–13), став чемпіоном України (2005–06, 2008, 2010–14);
  • «Динамо» став чемпіоном України (2021), володарем Кубка України (2021), Суперкубка України (2020). 

Неодноразово за різними версіями ви­знано кращим тренером Румунії, Туреч­чини та Укра­їни. Автор книг «Mirajul gazonului» («Марево газону», Бухарест, 1981), «Моя шахтерская история» (Д., 2011).