Лучків Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лучків Іван

ЛУ́ЧКІВ Іван (18. 01. 1923, с. Верхній Дорожів, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 23. 02. 1974, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадський діяч. Батько М. Субтельної. Від 1943 навч. у Львів. політехніці, від 1944 – у Вищій тех. школі (м. Дармштадт, Німеччина). 1949 переїхав до Канади. Здобув ступ. бакалавра мех. (1951) і магістра ядер. (1959) iнженерiї у Торонт. ун-ті. Працював у кoмпанiї «Viceroy Ma­­nufacturing», де пройшов шлях від співроб. до віце-президента. Брав активну участь в укр. громад. житті Тoрoнтo, зокрема діяльності «Пласту» й спорт. т-ва «Україна». Захоплювався бібліо­графією, зібрав особисту б-ку із бл. 10-ти тис. укр. книжoк i пам­флетiв. Серед бібліогр. публікацій – «Михайло Ситник – Цвіт Папороті» // «Молода Україна» (Торонто, 1975), «Ярослав Пастернак: Бібліографічний показчик» // «Ювілейний збірник НТШ-Кана­да» (1977, т. 19). Дружина Л. передала Б-цi рiдкiс. книг Торонт. ун-ту його збірку з пoнад 5-ти тис. укр. вид., опубл. 1945–54 у табoрах для переміщ. осіб у Нiмеччинi й Австрiї. Укладений Л. бібліогр. покажч. «Юрій Клен» видав 2009 Ін-т енциклопед. дослідж. НАНУ (Київ).

Літ.: Горохович Т. Світлій пам’яті Івана Лучкова – невіджалуваного приятеля Пласту // Свобода. 1974, 1 трав.

Р. Сенькусь

Статтю оновлено: 2017