Коробань Андрій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коробань Андрій Михайлович

КОРОБА́НЬ Андрій Михайлович (16. 02. 1930, Рубцовський зернорадгосп, Алтай. край, РФ) – учасник національно-визвольного руху. Під час 2-ї світ. вій­ни мешкав у Сімферополі, брав участь у діяльності рад. підпілля. Від 1948 навч. у Київ. пед. ін-ті. Написав рукописну працю, в якій критикував колгосп. лад, політику Й. Сталіна, виборчу систему й висунув ідею створення орг-ції для боротьби. 20 вересня 1950 заарешт., у серпні 1951 за звинуваченням у антирад. агітації та спробі створення анти­­рад. орг-ції засудж. до 10-ти р. таборів. Покарання відбував у Комі АРСР (РФ). 1956 звільнений зі зняттям судимості. Закін. Дрогоб. пед. ін-т (Львів. обл., 1958). Відтоді вчителював. 1960 завершив роботу над працею «До питання про національну незалежність України». У тому ж році затриманий КДБ (працю конфісковано), однак після про­­філакт. бесіди звільнений. 11 ве­­ресня 1969 заарешт. удруге, 1 червня 1970 за звинуваченнями в антирад. агітації і пропаганді та зберіганні зброї засудж. до 6-ти р. таборів суворого режиму й 3-х р. заслання. 1978 звільнений. Безуспішно намагався емігрувати. Працював на вироб-ві. 1989 взяв активну участь у створенні Т-ва політв’язнів і репресованих. Від 1994 – на пенсії. Мешкає у Києві. Реабіліт. за обома справами.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2014