Львів Міжнародний аеропорт — Енциклопедія Сучасної України

Львів Міжнародний аеропорт

«ЛЬВІВ» Міжнародний аеропорт ім. Данила Галицького – державне авіатранспортне підприємство, найбільше у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею. Розташ. на Скнилівку (нині місцевість у Залізнич. р-ні Львова), за 6 км на Пд. Зх. від центру міста. Відкритий 1929 на заміну старому львів. аеропорту, що знаходився на міській околиці Левандівка (нині у межах Львова); до 2003 – Львів. держ. авіапідприємство; від 2012 – сучасна назва. 1909 створ. т-во для підтримки розвитку і популяризації авіації «Awi­ata», а також Авіац. т-во студентів Політех. школи у Львові. Заходами цих т-в 1–15 вересня 1910 у Львові пройшла Перша авіац. виставка, на якій демонструвалися досягнення австро-угор. і франц. конструкторів, читалися лекції з авіац. тематики. 1911 Авіац. союз організував авіамодел. лаб., а також звернувся до уряду у Відні з поданням про відкриття у Політех. школі у Львові спец. кафедр і аеродинам. лабораторії. Авіац. діяльність того часу характеризувалася виключно роботою в галузі наук. пошуків, вид. праць і конструктор. шукань розроблення авіатехніки. Періодом найінтенсивнішої орг-ції майстерень з виготовлення моделей літаків, авіадвигунів та запас. деталей вважають 1904–14. У цей час створюється один з перших аеродромів України і Європи – Левандівський (відкритий 1914 між за­­лізнич. вокзалом і ст. Клепарів як військ.). Тут у левандів. авіац. майстернях польс. інж. Е. Лібанським побудовано «Monobiplan» та 1911 випробувано перший аероплан «Jaskułka». У 2-й пол. 1918 через Левандів. аеродром організовано першу у світі регулярну пошт. авіалінію сполученням Відень–Краків–Львів–Проскурів–Київ. Початки цивіл. авіації у Львові сягають повоєн. 1918. Хоч окремого цивіл. авіасполучення ще не існувало, проте військ. літаки перевозили деяких пасажирів за особливої потреби. У часи ЗУНР і УНР сюди прилітали на базування авіац. загони УНР з Києва через Кам’янець-Поділь­ський, Красне. Через втрату УНР державності і подальші політ. події на зх.-укр. землях розвиток авіації дещо занепав. 2 серпня 1922 здійснено перший проб. політ літака Junkers F-13 DZ-41 польс.-нім. авіакомпанії «Аеrо Llоyd», що вдало приземлився у Львові. Його зустрічала делегація з представників львів. магістрату, воєводства, залізниці та політехніки. Згідно даних львів. і польс. архівів, 1923 Т-во авіаторів поновило свою діяльність на Левандів. аеродромі. Летовище активно використовували впродовж 7-ми р., за цей час послугами авіаліній скористалися бл. 11 тис. пасажирів. У зв’язку з навколиш. забудовою відбулося перебазування аеродрому з Левандівки на Скнилівок (діаметр поля сягав понад 1200 м), його буд-во розпочалося 1923, але через брак фінансування до земляних робіт приступили лише 1925, а розбудова тривала до поч. 2-ї світ. війни. 1929 розпочато буд-во залізобетон. ангару для цивіл. літаків. 25 травня 1928 виконано рекорд., як на той час, політ на літаку типу СW-2 і СW-3. Так у Львові розпочато пасажирські авіаперевезення, зі Львова можна було полетіти у Бухарест, Риґу, Таллінн, Гельсинкі, Софію, Афіни і Салоніки, на о-в Родос і в Єрусалим. 1939 створ. 250-й підрозділ авіації спецпризначення цивіл. повітр. флоту. В ньому на експлуатації перебували літаки По-2 та СW-2. Рейси виконувалися на місц. повітр. лініях. З Левандівки було також перебазовано 6-й авіац. полк, до складу якого входили 161-а та 162-а винищув., 61-а і 62-а зв’язк., 64-а та 65-а бомбардув., 63-я і 66-а розвідув. та 69-а допоміжна ескадрильї. Вже в перший день війни 1 вересня 1939 об 11 год. Львів. аеропорт зазнав авіац. удару нацистів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників Junkers Ju-87 бомбового полку «Люфтваффе». Їх прикривали бомбардувальники Словац. ВПС. Упродовж кількох днів аеропорт евакуювали за місто. У результаті бомбардування злітні смуги були дуже пошкоджені, під час евакуації на них зазнали аварій кілька польс. літаків. Під час нім. окупації регулярні пасажир. авіасполучення припинили. Проте німці почали бетонувати злітну смугу, адже до того це була звичайна ґрунтівка, укріплена щебенем і піском. Від серпня 1946 Львів. аеропорт став міжнародним. Через нього пролягали авіалінії в Будапешт, Белґрад, Прагу, Варну, Варшаву, Братиславу, Дрезден. 1951 почалося створення 47-го транспорт. авіазагону, в якому експлуатувалися літаки типу ТС-62 (C-47), Лі-2 (DC-3). Це значно збільшило об’єми авіаперевезень пасажирів, яких було відправлено понад 29 тис. осіб. За пропозицією нач. Львів. аеропорту П. Бебешка окремі льотні підрозділи і аеропорти були реформовані в об’єднані авіац. загони. 22 квітня 1955 відбулося урочисте відкриття пасажир. аеровокзалу: тут водночас розмістилися квитк. каси, диспетчерська, пошта, телефон, телеграф, готель на 14 місць, ресторан. Кожної неділі на літаку Іл-14 можна було пролетіти за спец. екскурс. маршрутом Львів–Городок–Львів. Політ тривав бл. години і включав огляд. маршрут над Львовом. З цього періоду Львів. аеропорт набув його теперіш. рис, а відправлення пасажирів сягнуло 60 тис. осіб щороку. Від 1959 починається нова ера у розвитку цивіл. авіації – освоєння турбогвинт. і турбореактив. авіалайнерів. Львів. авіапідприємство одне з перших освоїло турбогвинт. літак Ан-10, а вже 1965 літаки Ан-24 та Як-40 дозволили збільшити відправлення у 5–6 разів. 1972 освоєно літаки Іл-18, аеродром почав приймати на обслуговування літаки Ту-134, Ту-154, Ан-26. У 1985 львів. авіазагони отримали в експлуатацію більш економічні, принципово нові літаки Як-42. Цього року відправлено бл. 1 млн пасажирів і понад 17 тис. т вантажів та пошти. Наприкінці 1980-х рр. відкрито міжнар. польоти у Варшаву, Прагу, Белґрад. Аеропорт пе­рейшов півторамільйон. рубіж відправлень пасажирів. 1995 вперше освоєно великовантажну авіатехніку типу Іл-76, Ан-12. У 1999 аеровокзал капітально відреставровано. 27 липня 2002 під час святкування 60-ї річниці 14 авіац. корпусу ВПС України на аеродромі сталася Скнилів. трагедія – аварія винищувача Су-27УБ, унаслідок падіння якого у натовп глядачів загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало бл. 250 людей (за кількістю загиб­лих є найбільшою катастрофою в історії авіашоу). 12 квітня 2012 (до Чемпіонату Європи з футболу) введено в експлуатацію новий термінал у стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»; відремонтовано старий термінал; реконструйовано та продовжено злітно-посадк. смугу від 2510 до 3305 м (шир. 45 м), що дозволило приймати літаки класу D (можливе здійснення 20 вильотів на год.). 16 і 17 квітня 2013 аеропорт забезпечив приліт повітр. судна Bo­­eing 777, а 4 травня 2014 – Air­bus A-330 – найбільших літаків, які він приймав. Новий термінал «А» має пропускну здатність до 2000 пасажирів на год. Аеровокзал має заг. пл. 39 тис. м2, містить 9 виходів на посадку, з них 4 телетрапи, 28 стійок реєстрації, 2 кіоски самореєстрації, 18 пунктів проходження паспорт. контролю та 12 пунктів проходження на авіац. безпеку. На 1-му поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, оброблення багажу, а на 2-му й 3-му – митний, прикордон. контроль та контроль з авіац. безпеки. Аеровокзал має 29 стійок реєстрації, 18 стійок паспорт. контролю, 9 пунктів контролю проходження на авіац. безпеку. Прилегла до нового аеровокзалу тер. містить 2 паркінги, які розрах. на 25 паркомісць для автобусів та 1,1 тис. паркомісць для автомобілів. У червні 2013 на форумі «Розвиток аеропортів в СНД» аеропорт був удостоєний звання «Кращий аеропорт СНД». Нині він успішно приймає літаки Embraer 170, Embraer 195, Boeing 737, Bo­eing 767, Airbus A-320 та ін. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів на год. на приліт і 220 – на відліт. У ньому діє VIP-зала. Маршрутна мережа аеропорту складається із 32-х напрямів (30 міжнар. та 2 внутр.). Осн. напрями відправлень та виконання польотів: Київ, Єреван, Тбілісі, Варшава, Торонто, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні. Пасажиропотік (у млн осіб щороку): 1985 – 0,92; 1990 – 1,52; 1995 – 0,07; 2002 – 0,11; 2006 – 0,28; 2010 – 0,48; 2013 – 0,70; 2014 – 0,65. Партнери: «Австрійсь­кі авіалінії», «Дніпроавіа – українсь­кі авіалінії», «Турецькі авіалінії», «Атласджет Україна», «Азербай­джанські авіалінії», «ЛОТ Польсь­кі авіалінії», «Міжнародні авіалінії України», «Люфтганза», «Пеґасус», «Роза вітрів», «ЮТейр-Україна», «Дарт – українські авіалінії».

С. Я. Янчак

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю
С. Я. Янчак . Львів Міжнародний аеропорт // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59573 (дата звернення: 15.04.2021)