Львівська залізниця — Енциклопедія Сучасної України

Львівська залізниця

ЛЬВІ́ВСЬКА ЗАЛІЗНИ́ЦЯ – одна з найстаріших залізниць України. Її історія розпочинається з часів, коли зх.-укр. землі ще входили до складу Австр. імперії. Засн. 1861 і в ниніш. межах затв. після 2-ї світ. війни. Л. з. пролягає у пд.-зх. частині України по тер. 7-ми обл. – Львів., Волин., Рівнен., Терноп., Івано-Фр., Чернів. і Закарпатської. Межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Білоруссю, Словаччиною і є важливим центром у залізнич. перевезеннях пасажирів і експортно-імпорт. вантажів між Сходом та Зх. Європою, Північчю і Півднем, тому вона по праву називається гол. воротами України в Європу. Залізничні сполучення з цими країнами забезпечують 14 діючих осн. прикордон. переходів, які складають третину від усіх прикордон. переходів в Україні. Експлуатац. до­­вжина колії становить 4460,4 км, довжина електрифіков. дільниць – 1424,2 км. Найбільшими транс­порт. вузлами є станції Львів, Стрий, Тернопіль, Івано-Франківськ, Рівне, Ковель, Чернівці, Ужгород, Чоп. Залізниця експлуатує 6901 штучну споруду, що є вагомою часткою від заг. кількості таких споруд Укрзалізниці. Це пов’язано зі склад. гірсь­ким ландшафтом, який значно впливає на характер колій. госп-ва (великі експлуатац. витрати), а також наявністю перетинів залізниці з автошляхами на одному рівні. Бл. 800 км дільниць Л. з. входять до складу міжнар. транс­порт. коридорів – Крітський № 3: Берлін–Вроцлав–Пшемисль–Мостиська ІІ–Львів–Красне–Підволочиськ–Козятин–Київ; Крітський № 5: Трієст–Любляна–Будапешт–Чоп–Львів; Міжнар. транспорт. коридор: Ґданськ (Балтій. море)–(Чорне море)–Ягодин–Ковель–Здолбунів. Робо­­ту залізниці забезпечують Львів., Рівнен., Терноп., Ужгород., Івано-Фр. дирекції залізнич. перевезень, 131 підпр-во осн. діяльності на правах відокремл. підрозділів, а також 322 діючі станції. На Л. з. діють 20 вокзалів, 4 пасажир. вагонні депо, 1 вагонна пасажир. дільниця, 6 локомотив. депо, 1 дорожня мех. майстерня, 5 моторвагон. депо, 8 вагон. депо, 19 дистанцій колії, 5 колій. машин. станцій, 2 мостобуд. поїзди, 3 дистанції захис. лісонасаджень, 1 дорожня колійна ремонт­но-мех. майстерня, Львів. центр механізації колій. робіт, рейко­зварюв. поїзд, 11 дистанцій сигналізації і зв’язку, енергозбут, 7 дистанцій електропостачання, буд.-монтаж. поїзд, служби електропостачання, механізов. ди­станція навантажув.-розвантажув. робіт, 5 упр. буд.-монтаж. робіт і цивіл. споруд, 4 дистанції водопостачання, з-д залізобетон. конструкцій, експерим. з-д, 4 відділи матер.-тех. постачання, інформ.-обчислюв. центр, 4 загони воєнізов. охорони, дорожня ремонтно-експлуатац. автобаза, дирекція з буд-ва Бескид. тунелю, центр профес. розвитку персоналу, Будинок ветеранів, 13 філій б-к, Будинок науки і техніки. 2014 ван­­тажообіг становив 19 977,2 млн т/км, пасажирообіг – 5303,2 млн пасажирів/км. Соц. база: Будинок побуту, оздоровчі та лікув. заклади, стадіони, спорткомплекси, пансіонат «Галичина». Від 1910 виходить г. «Львівський залізничник». Нач. залізниці – Б. Піх (2000–05, від 2010).

В. М. Дмитрюк

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю
В. М. Дмитрюк . Львівська залізниця // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59584 (дата звернення: 15.04.2021)