Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА ГАЛЕРЕ́Я МИСТЕ́ЦТВ ім. Б. Возницького — один із провід­них художніх музеїв Укра­їни. Засн. 1907 як міська картин­на галерея, згодом — Нац. галерея міста Львова, Держ. обл. картин­на галерея, Львів. обл. держ. картин­на галерея, Львів. картин­на галерея, від 1998 — Львів. галерея мистецтв, від 2012 — національна. Гол. хра­нитель — М. Гарасимович (1907–32). У 1933–40 Галерею очолював Є. Ґют­тлер. 1940–41 в. о. дир. — І. Свєнціцький. Директор — І. Іванець (1941–44), О. Збронець (1945–51), Є. Амірагова (1952–59), М. Філонов (1959–62), Б. Возницький (1962–2012, від 2013 — його імені), ген. дир. — Л. Возницька-Разінкова (від 2012). До створе­н­ня загальнодо­ступ. міської галереї закликав 1861 художник К. Шлегель, 1897 міськрада прийняла ріше­н­ня створити музей образо­твор. мистецтва. Актив. прихильниками заснува­н­ня мист. галереї були віце-президент міс­та Т. Рутовський та дир. Міського архіву А. Чоловський. Перші кар­тини закуплено 1903–05, зокре­ма Ф. Виґживальського, В. Лео­польського, Я. Матейка, Е. Окуня. 1906 при­дбали 60 рисунків С. Виспянського. 1905 і 1907 понад 250 картин і рисунків (пе­реважно кін. 19 — поч. 20 ст.) подарував колекціонер М. Тепфер. Через брак приміщень екс­понати пере­бували у канцелярії Президента міста, ратуші, Міському архіві. 1907 магістрат при­дбав колекцію поділ. цукр. магната Я. Яковича (280 картин давніх майстрів, 52 мініатюри, 80 акварелей та гуашей, скульп­тури, меблі). Кілька десятків картин 18 — 1-ї пол. 19 ст. наді­йшло 1907 із колекції Є. Садовського. 1907 від­крито для огляду першу екс­позицію у залах Міського музею худож. промислу, кількість екс­понатів — бл. 600. У 1908 на­друковано каталоги від­ділів світ. і польс. мистецтв, на­дано 350 скульптур. медаль­йонів із зі­бра­н­ня В. Пши­биславського. Цін­ними на­дба­н­нями 1908–11 стали 40 робіт Я. Мальчевського, 18 творів Я. Ма­тейка, 19 картин і рисунків А. Ґрот­тґера, полотна Ю. Мегоф­фера, Ф. Жмурка, Ю. та В. Кос­саків, К. Сіхульського, І. Труша та ін. 1913 пере­дано частину колекції В. Лозинського. 1919–39 фонди поповнювали пере­важно завдяки дарам окремих осіб. Велике мист. значе­н­ня мала колекція Б. Ожеховича, подарована 1919. Л. Квятковський 1922 і 1928 пере­дав 109 влас. творів. 1938 на­дано частини колекцій барона К. Бруніцького й Л. Пінінського. Галерея роз­ташовувалася у 16-ти залах Худож.-пром. музею, із входом з вул. Дідушицьких (нині вул. Вірменська, № 1), де екс­понували твори від 1850; і в 6-ти залах 1-го поверху будинку на вул. Ос­солінських, № 3 (зх.-європ. мистецтво і польс. картини 18 — 1-ї пол. 19 ст.). 1933 зберігалися понад 2400 творів. Окремим екс­понатом Галереї стала завіса «Парнас» Г. Семирадського у Великому театрі (нині Львів. театр опери та балету ім. С. Крушельницької). Від­­ділом Галереї від 1917 була Рац­лавиц. панорама в Стрий. парку. 1940 до складу Галереї уві­йшли націоналізов. приватні зі­бра­н­ня, твори з роз­формов. громад. музеїв міста, Музею ім. князів Любомирських (заг. фонд — 4188 екс­понатів). Понад 150 картин забрали німці для оздобле­н­ня офіцер. клубів та приміщень, у яких працювала окупац. адміністрація, бл. 100 творів вивезли у Польщу. 1942–44 до Галереї на­ді­йшли твори з колекцій Я. Марк­варта, Є. Райтера, О. Пер­ре. 1946 з фондів Галереї пере­дано для музеїв Польщі понад 200 творів польс. митців, зокрема М. Бач­чарел­лі, Ю. Брандта, С. Ви­спянського, В. Ґерсона, А. Ґрот­тґера, Я. Матейка, Я. Мальчевського. Завдяки екс­понатам, пере­даним до Львова з рос. музеїв, створ. від­діли дорев. рос. та рад. мистецтва. 1947–54 до Галереї пере­йшли екс­понати з Міського музею худож. промис­лу, Львів. істор. музею, Нац. музею у Львові та ін. 1955 по­повнено колекцію зх.-європ. мистецтва творами з Ермітажу (Ле­нін­град, нині С.-Петербург) та Музею образотвор. мистецтва в Москві. 1956 зберігалося 10 147 екс­понатів. 1957–60 добудовано нове крило музею. 1959 та 1985 інвентаризовано твори з приват. депозитів, що пере­бували у фондах Галереї 1940–41 і 1945–46. У 2-й пол. 20 ст. низку картин закуплено з приват. збірок. 1963 від­крито нову по­стійну екс­позицію. Серед пере­даних 1967 з МЕХП картин — порт­рети євр. громад. і реліг. діячів Львова. Колекцію складають тво­ри образотвор. і декор.-ужитк. мистецтва європ. та вітчизн. майстрів 14–20 ст. Фонди налічують понад 55 тис. екс­понатів. До найбільш цін­них належать зі­бра­н­ня європ. мистецтва, львів. скульптур і порт­ретів, ікон, меблів. В екс­позиц. залах — 7–8 % фондів. У фондо­сховищах зберігають пере­важно графіку, мініатюри, скульптуру, нумізматику, ювелірні вироби, музейні рами, архіви укр. діячів культури. Ви­ставк. пл. — понад 18 тис. м². Гол. корпус від 1914 роз­таш. на вул. В. Стефаника, № 3. Давнішу частину будівлі споруджено 1873 за проектом Ф. Покутинського для графині І. Дідушицької. Від 1894 будинок став влас­ністю В. Лозинського. Збереглися оздоблені у 1890-х рр. ін­терʼєри, зокрема вестибюль і т. зв. салон із ліпним декором. Нині на по­двірʼї Галереї — лапідарій (камʼяна скульптура 17–19 ст.). Перший поверх будинку від­ведено під змін­ні тимчас. ви­ставки, на 2-му — роз­горнуто по­стійну екс­позицію зарубіж. мистецтва 19–20 ст., побудовану за стилями та худож. напрямами (автор музей. концепції — В. Сусак). У залах класицизму та романтизму найбільшої уваги вар­ті полотна «К. Стаженська» Ф. Же­рара (1803), «Пейзаж при заході сонця» К. Шинкеля (1813). Низка творів A. Котсіса, К. Похвальського, А. Кап­піса та ін. майстрів висвітлює роз­виток реалізму. По­стій. лінією в мистецтві 19 ст. був академізм. Характерними для академ. живопису є картини «Жінка» Г. Макарта (1878), «Христос і самарянка» Г. Семирадського (1890), «Три грації» А. Шрам­ма (бл. 1895). По­єд­на­н­ням тенденцій академізму та піз­нього романтизму по­значені по­лотна «Потоп» П. Мерварта (1881), «Молитва у пустелі» Т. Айдукевича (1887). Популярний у 19 — на поч. 20 ст. істор. жанр пред­ставлено картинами «Смерть Ацерна» В. Леопольського (1876), «Молитва у степу» Ю. Брандта (бл. 1890). У трьох залах екс­понують твори майстрів львів. школи живопису 19 ст. К. Арендта, А. Ланґе, І. Лучинського, Ф. Люн­ди, Я. Машковського, А. Рейхана, К. Шлегеля, М. Яблонського та ін. Кілька залів присвячено пленер. малярству, ім­пресіонізму, символізму, сецесії, екс­пресіонізму (роботи В. Прушковського, І. Левітана, Я. Мальчевського, Ю. Мегоф­фера, Я. Станіславського, Ю. Фалата, А. Рудоль­фа, Ф. Виґживальського, К. Сте­- фановича, К. Сіхульського). Течії європ. мистецтва 1920–30-х рр. пред­ставлено творами Г. Меркеля, М. Тоцці, З. Валішевського, Я. Цибіса; між­воєн. період — картинами львів. митців М. Висоцького, В. Кжижановського, В. Коженьовської А. Манастирського, З. Радницького, Р. Сель­ського, В. Яроцького та ін. Від 2001 найдавніші екс­понати Галереї зберігаються в палаці Потоць­ких (вул. М. Коперника, № 15). Серед полотен, що містяться у семи до­ступ. для від­відувачів залах (побудов. за принципом нац. шкіл), вирізняються твори італ. майстрів, неві­домих франц. живописців 17–18 ст. Осн. екс­позицію на 2-му поверсі від­кривають зали антич. і давнього зх.-укр. мистецтв. У залі австр. мистецтва 18 ст. ви­ставлено найповнішу в Україні колекцію ескізів до монум. роз­писів у стилі бароко. Екс­позиція нім. мистецтва охоплює період від готики 15 ст. до ран­нього класицизму 18 ст. Пер­линою залу є фрагмент вівтаря нижньорейн. майстра кін. 15 ст. «Три святі». У залі мистецтва Нідерландів і Фландрії 16–18 ст. — триптих «Поклоні­н­ня волхвів» із майстерні живописця 16 ст. П. ван Альста та натюрморти Я. Брейґеля, Я. ван Кес­селя. Серед італ. картин вирізняються «Молода патриціанка С. Анґішоли (1558), «Вилов перлів та коралів» Я. Цуккі (1593), полотна живописців 17–18 ст. Б. Строц­ці, С. Річчі, П. Новел­лі. До шедеврів побут. жанру належать парні картини Ґ. ван Гонтгорста «Жінка з гітарою» та «Чоловік із віолою да гамба» (1631). У залі франц. мистецтва 16–18 ст. — картина Ж. де Латура «Платіж (У лихваря)» (1620). Окрасою від­ділу іспан. мистецтва є картина «Маха на балконі» Ф. Гойї. У Галереї проводять мист. ви­ставки, між­нар. конф. У 1960–90-х рр. її пере­творено на музей. центр із філіями: Каплиця Боїмів, Львівської сакральної барокової скульп­тури 18 ст. «Творчість Іоан­на-Георгія Пінзеля» Музей, Львова найдавніших памʼяток Музей, «Пʼятничанська вежа» Му­зей оборон­ної архітектури 14–15 ст., «Русалки Дністрової» альманаху Музей, Шашкевича Маркіяна Меморіальна садиба, Мистецтва давньої українсь­­кої книги Музей, Мемор. музей-майстерня Т. Бриж, Музей геть­мана І. Виговського, Музей модер. скульптури М. Дзиндри. У держ. музеї-заповід­нику «Олесь­кий замок» роз­міщено колекції давнього львів. порт­рета і скульп­тури, укр. ікони; у музеї-заповід­нику «Золочівський замок» — екс­позицію Сх. культур. Філія Галереї також існує на тер. Жов­ків. замку (Львів. обл.). За екс­понатами Галереї В. Любченко докладно ви­вчив львів. скульп­туру 16–17 ст.; Г. Островський — Львів і його мистецтво (кн. «Худо­жествен­ные музеи Львова», 1978; «Львов», 1982; обидві — Москва), Д. Шелест — творчість Ф. Маульберча та ін. австр. живописців, організував ви­ставку «Західноєвропейський рисунок 16–18 ст. зі збірок Львова» (1982), уклав альбом про польс. живопис у галереї (1990); Б. Возницький — творчість І.-Г. Пінзеля (кн. «Микола Потоцький, Бернард Меретин, Іоанн Георгій Пінзель», Л., 2005; альбом «Ян Єжи Пінзель», Пере­мишль, 2007). В. Овсійчук 1965 організував ви­ставку старого львів. порт­рета, під­готував каталог зх.-європ. живопису, опублікував моно­графії. Ю. Бірюльов 1985 від­крив ви­ставку «Львівська сецесія», під­готував каталог зі­бра­н­ня польс. живопису (1986). С. Стець 1988 організувала ви­ставку «По­бутовий порт­рет у Львові в пер­шій половині 19 столі­т­тя», 2000 — ви­ставку «Мала батьківщина: Релігійне життя та побут галиц. євреїв очима художників», дослідила колекцію мініатюр, кар­тини фламанд. і гол­ланд. майстрів у зі­бран­ні Галереї. О. Ріпко під­готувала ви­ставки «Бойчук і бойчукісти» (1990), «Мистецьке життя Львова першої половини 20 ст.» (1994) і кн. «У пошуках страченого минулого» (Л., 1996). C. Бірюльова опублікувала дослідж. творчості Л. Дрек­слер (1994) і уклала каталог франц. живопису у зі­бран­ні Галереї (2007). С. Малець створила ви­ставку «У колі родини Дідушицьких» (1995) і випустила кн. «За часів Маркіяна Шашкевича» (Л., 1997); В. Сусак — ви­ставки творів П. Ковжуна (1991), М. Гарасимовича (1999), «Ре­анімація» (2007), видала кн. «Ген­ріх Семирадський у Львові: Тво­ри зі збірки Львівської галереї мистецтв» (Стальова Воля, 2007), «Українські митці Парижа. 1900–1939» (К., 2011).

Літ.: Львівська державна картин­на галерея: Каталог худож. творів. К., 1955; Львівська картин­на галерея. Л., 1972; 1975; 1978; Львівська картин­на галерея: Альбом. К., 1977; 1982; 1987; Lwow­ska Galeria Sztuki. Lwów, 2003; Arcydzieła malarstwa polskiego ze zbiorów Lwow­skiej Galerii Sztuki. Lwów, 2006; Львівська галерея мистецтв: Альбом. Л., 2006; Філевич Н. Львівська галерея мистецтв: Хроніка 1907–1947. Л., 2007; Львівська галерея мистецтв: Дослідж. і мат. Л., 2007. Вип. 1; 2011. Вип. 2; 2012. Вип. 3; Львівська галерея мистецтв: Колектив та його директор. Л., 2011.

Ю. О. Бірюльов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю