Львівська обласна філармонія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівська обласна філармонія

ЛЬВІ́ВСЬКА ОБЛАСНА́ ФІЛАРМО́НІЯ Перший офіц. концерт. сезон 1902–03 розпочався у концерт. залі театру Скарбека (нині Націо­нальний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької), у вересні 1902 відбувся 1-й симф. концерт. Згодом на держ. кошти, пожертви громад. орг-цій і приват. осіб, зокрема чл. Галиц. муз. т-ва, роз­почали буд-во приміщення, у якому від 1962 розташ. філармонія. 1933 А. Солтис заснував оркестр. 1939 утвердився статус держ. філармонії та симф. оркестру. Від 1944 проводить постійну концертну діяльність. У повоєн. період до філармонії вхо­дили симф. оркестр, естрадне відділ., джаз-оркестр, оркестр нар. інструментів, театр мініатюр. 1959–89 у її структурі перебував ансамбль пісні і танцю «Верховина». У 1970-х рр. розпочали діяль­ність гурти «Ватра», «Маль­ви», «Ореол». 1989 засн. камер. оркестр та ансамбль віолончелістів. На її сцені виступали симф. колективи з Литви, Молдови, Грузії та ін. респ. колиш. СРСР, хор. капели з Росії, Вірменії, Білорусі, хор. та оркестр. колективи з країн Сх. Європи. Нині у складі Л. о. ф. – Академ. симф. оркестр, молодіж. симф. оркестр «INSO-Львів», камер. оркестр «Віртуози Львова», інструм. ансамбль «Високий Замок», ансамбль со­лістів «19-й клас», квартет бандуристок «Львів’янки», солісти – вокалісти й інструменталісти. Організовує щоріч. Міжнар. фе­стиваль муз. мист-ва «Віртуози», фестивалі сучас. («Контрас­ти») і камер. («Шимановські – квартет та друзі») музики, мист. заходи і цикли концертів композиторів-класиків, зокрема фе­стиваль музики Л. ван Бетговена, «Дні В.-А. Моцарта у Львові», фестиваль до 160-річчя від дня народж. М. Лисенка, цикли кон­цертів за участі юних музикантів України та ін. країн. На сцені філармонії виступали Б. Барток, Ф. Бузоні, С. Крушельницька, М. Лонґ, Ґ. Малер, О. Мишуга, А. Рубінштейн, Р. Штраусс, у 2-й пол. 20 ст. – Ю. Башмет, В. Горностаєва, Н. Гутман, Л. Коган, Д. Ойстрах, С. Ріхтер, Б. Руденко та ін. Автор. концерти репрезентували Л. Колодуб, Б. Лятошинський, Г. Майборода, Л. Ре­вуцький, В. Сильвестров, М. Ско­рик, Є. Станкович, А. Хачатурян, Д. Шостакович. У Л. о. ф. розпочали творчу діяльність О. Басистюк, Й. Ермінь, О. Козаренко, Н. Козятинська, О. Криса, О. Кро­вицька, М. Лаба, Ю. Лисиченко-Лисиця, О. Рапіта, О. Слободяник, М. Чайковська, Е. Чуприк. Уже традиційно на сцені філармонії відбуваються прем’єри творів львів. композиторів – В. Камінського, О. Козаренка, Ю. Ла­нюка, М. Скорика, Б. Фроляк, широко популяризують твор. доробок композиторів-класиків – М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, М. Колесси, реалізують масштабні темат. програми – всі симф. Й. Брамса, Ф. Шуберта, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, симф. твори Р. Штраусса, Д. Шостаковича. 2007–08 на базі філармонії створ. галерею мист-в «ФілАрт», яка проводить мист. виставки, твор­чі зустрічі. Ген. дир. – В. Сивохіп (від 2006). Академічний симфонічний оркестр. Першим офіц. симф. сезоном вважається 1902–03. Диригентом першого філармон. оркестру був Л. Челянський. На поч. 20 ст. під час гастролей у Львові оркестром диригували Ґ. Малер, Р. Штраусс, Р. Леонкавалло. Регулярно оркестр почав функціонувати як філармон. від 1933 під кер-вом А. Солтиса. В той час ним також диригували Дж. Колачковський, Я. Мунд. 1939 оркестр відновив свою роботу як профес. колектив, а після 2-ї світ. війни продовжив її, диригентами та засн. стали М. Колесса та І. Паїн. У різні періоди постій. диригентами були Я. Ко­лесса, Ю. Луців, Д. Пелехатий, А. Торибаєв, І. Юзюк. Від 2006 – академ. Нині худож. кер. і гол. диригент – І. Ступель (від 2013), концертмейстер – Л. Гратило. З оркестром співпрацювали віт­чизн. та зарубіжні диригенти – К. Кондрашин, О. Климов, К. Ма­зур, Н. Рахлін, Г. Рождественський, К. Симеонов, В. Тольба, С. Турчак, Й. Шайнович; композитори і музиканти – Б. Которович, Г. Майборода, С. Ріхтер, М. Ростропович, Д. Шостакович, А. Хачатурян, А. Шнітке. Оркестр бере активну участь у фестивалях «Віртуози», «Кон­трасти», диригент. виконавства пам’яті М. Ко­лесси, а також муз. вечорів Л. ван Бетговена, укр.-польс. фестивалю «Відкриваючи Падеревського» та ін. Гастролі у Німеччині, Литві, РФ, Польщі, Італії, Франції, Швейцарії, Іспанії. Має записи на радіо та телебаченні. Академічний молодіжний симфонічний оркестр «ІNSO-Львів». Засн. 1998 Г. Маттесом, М. Скориком та В. Сивохіпом як фестивал. оркестр «Львів». Від 2010 – у складі Л. о. ф. Від 2011 – академ. Худож. кер. – М. Скорик (від 2010). У репертуарі – укр. музика різних часів та епох. За роки своєї діяльності оркестр співпра­­цював з Л. Хінцао (Китай), П. Фа­­льком, Н. Ковальовою, Д. Краусом (усі – Німеччина), Т. Ясмін (Швейцарія), Р. Янссеном (Нідерланди), О. Крисою (США), Ю. Башметом (РФ). Гастролі в Австрії, Швейцарії, Італії, Фран­ції, Польщі, Німеччині, Португалії, Іспанії. 2015 оркестр виступив організатором «Бах Маратону» у Львові, встановивши рекорд України із найтривалішого живого виконання музики Й.-С. Баха (24 год.). Квартет бандуристок «Льві­в’янки». Засн. 2000 при Львів. муз. академії України з ініціативи О. Герасименко. Від 2004 – у складі Л. о. ф. Лауреат Міжнар. конкурсу ім. Г. Хоткевича (Харків, 2001, 2004, 2007), Нац. конкурсу ім. Г. Китастого (Київ, 2003). Склад – І. Григорчук, О. Коломієць, Л. Нікітіна, О. Ніколенко. У репертуарі – оригін. переклади творів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, А. Вівальді, Д. Бортнянського, Ф. Шуберта, М. Лисенка, В. Бар­вінського, А. Кос-Анатольського, Б. Фільц в аранжуваннях О. Герасименко. Квартет постійно спів­працює з пров. оркестрами, колективами та солістами, бере участь у різних проектах та ім­презах, всеукр. і міжнар. фестивалях. Записали аудіоальбом «Калино, покровителько любові», компакт-диски «Львів’янки» (обидва – 2001), «Скарби душі» (2006), «Amabile» (2010). Гастролі в Україні, Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії.

Літ.: Мазепа Л. Перший філармонічний у Львові // Музика. 1983. № 4; Його ж. Filharmonia Lwowska na początku XX w. // Wokalistyka w Polsce i na świecie. T. 2. Wroc­ław, 2003; Мельник Л., Бурко С. Львівська філармонія: до і після століть. Л., 2006.

В. Є. Камінський

Статтю оновлено: 2017