Львівська область

ЛЬВІ́ВСЬКА О́БЛАСТЬ — область у Західній Україні, на території Східної Галичини, у межах Карпатського єврорегіону та Головного європейського вододілу Балтійського і Чорноморського басейнів. Площа 21 833 км² (3,6 % тер. України). За пере­писом насел. 2001, у Л. о. проживали 2 626 543 особи (складає 95,6 % до 1989): українців — 94,82 %, росіян — 3,55 %, поляків — 0,73 %, білорусів — 0,21 %, євреїв — 0,08 %, вірмен — 0,04 %, молдаван — 0,03 %, циган — 0,03 %, татар — 0,03 %, німців — 0,02 %. Станом на 1 січня 2016 кількість насел. становила 2 534 174 особи (5,9 % від заг. чисельності насел. України; 5-е м. після Донец. і Дні­проп. обл., Києва та Харків. обл.). У гірській місцевості проживають етнічні групи українців — бойки та лемки. Росіяни та ін. нац. меншини мешкають у містах. Багато жит. тимчасово працюють за межами України, найбільше — у Польщі. Густота 116 осіб на км². Міські жит. становлять 60,7 %, сільс. — 39,3 %. Мешканці роз­мовляють пере­важно українською мовою. 2016 для задоволе­н­ня реліг. потреб жит. діяли 2963 громади (2003 — 2747): УГКЦ — 1534 (1502), УПЦ КП — 489 (401), УАПЦ — 386 (361), УПЦ МП — 72 (62), РКЦ — 137 (140), проте­стантів (євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня та ін.) — 308 (262), мусульман — 40, юдеїв — 10, ін. — 7. За кількістю міст (44, з них обл. значе­н­ня — 9, рай. — 35) Л. о. посідає 2-е м. (після Донец. обл.) в Україні. Є 34 смт, 1849 сіл і 1 с-ще. У складі області: 20 р-нів — Бродівський (пл. 1157 км²; станом на 1 січня 2016 мешкали 59 225 осіб) з м. Броди (від­повід­но 8,67 і 23 713) та смт Підкамінь (3,57 і 2052); Буський (856 і 46 399) з м. Буськ (9 і 8538), смт Красне (5,39 і 6416) та Олесько (1,99 і 1470); Городоцький (727 і 69 137) з містами Городок (29,62 і 16 218) та Комарне (7,3 і 3821) і смт Великий Любінь (33,45 і 4595); Дрогобицький (1217 і 74 681) з смт Меденичі (60 і 3389) та Підбуж (7,1 і 3292); Жидачівський (996 і 68 234) з містами Жидачів (13,44 і 11 017) та Ходорів (8,25 і 9626), смт Гніздичів (5,76 і 4133), Журавне (45,3 і 3536) і Нові Стрілища (2,49 і 830); Жовківський (1295 і 110 393) з містами Жовква (7,64 і 13 774), Дубляни (4,95 і 10 238), Рава-Руська (8,5 і 8637) та смт Куликів (29 і 4052) і Магерів (1,89 і 2009); Золочівський (1097 і 69 358) з містами Золочів (11,64 і 24 260) і Глиняни (5,45 і 3151) та смт Поморяни (4,18 і 1348); Камʼянка-Бузький (867 і 57 165) з м. Ка­­мʼянка-Бузька (8,63 і 10 779) та смт Добротвір (2,87 і 6421), Запитів (5,97 і 2894) і Новий Яричів (7,6 і 2975); Миколаївський (675 і 63 139) з м. Миколаїв (5 і 14 940) і смт Розділ (2,56 і 2544); Мостиський (845 і 57 152) з містами Мостиська (7,46 і 9300) та Судова Вишня (2,81 і 6541); Перемишлянський (918 і 38 866) з містами Перемишляни (4,65 і 6885) та Бібрка (5,14 і 3823); Пустомитівський (953 і 116 600) з м. Пустомити (13,374 і 9370) та смт Щирець (2,49 і 5760); Радехівський (1144 і 47 786) з м. Радехів (1626 і 9716) та смт Лопатин (10,9 і 3367); Самбірський (934 і 68 391) з містами Новий Калинів (0,8 і 4155) і Рудки (3,8 і 5414) та смт Дубляни (25,88 і 1764); Сколівський (1471 і 47 705) з м. Сколе (4,59 і 6291) та смт Верх­нє Синьовидне (36,2 і 3444) і Славське (4,08 і 3481); Сокальський (1573 і 92 801) з містами Сокаль (8,47 і 21 274), Белз (5,85 і 2322), Великі Мости (7,91 і 6213) та Угнів (2,48 і 984) і смт Жвирка (2,18 і 3710); Старосамбірський (1245 і 78 045) з містами Старий Самбір (14,5 і 6648), Добромиль (4,97 і 4379) і Хирів (3,43 і 4127) та смт Нижанковичі (2,07 і 1832) і Стара Сіль (1,93 і 1124); Стрийський (808 і 61 948) з смт Дашава (13,7 і 2406); Турківський (1193 і 49 914) з м. Турка (3 і 7196) та смт Бориня (1,8 і 1430); Яворівський (1548 і 124 839) з містами Яворів (23,35 і 12 934) і Новояворівськ (2,03 і 30 467) та смт Івано-Франкове (1,98 і 6379), Краковець (1,46 і 1143), Немирів (10,9 і 1998) і Шкло (4,56 і 5921); 9 міськрад — Львівська з обл. центром Львовом (171 і 728 350), м. Винники (6,7 і 16 902), смт Брюховичі (11,2 і 6116) та Рудне (4,19 і 7030); Бориславська з м. Борислав (37 і 34 392) та смт Східниця (6,9 і 2255); Дрогобицька з містами Дрогобич (41 і 76 686) та Стебник (8,9 і 20 888); Моршинська з м. Моршин (2,22 і 5926); Новороз­дільсь­ка з м. Новий Роз­діл (22 і 28 746); Самбірська з м. Самбір (24 і 35 026); Стрийська з м. Стрий (17 і 59 426); Трускавецька м. Трускавець (8 і 28 982); Червоно­градська з містами Червоноград (21 і 67 492) та Соснівка (1,98 і 11 265) і смт Гірник (1,2 і 2914). Істор. насел. місця: Львів, Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Брюховичі, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Вин­ники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Камʼян­­ка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Пере­мишляни, Під­камінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Радехів, Роз­діл, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Стара Сіль, Старий Самбір, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоно­град, Шкло, Щирець, Яворів.

Крайні точки: на Пн. — с. Пісочне Сокал. р-ну (24° 08′ сх. д. та 50° 46′ пн. ш.), на Пд. — с. Ялинкувате Сколів. р-ну (23° 28′ сх. д. та 48° 45′ пн. ш.), на Зх. — с. Мігове Старосамбір. р-ну (22° 43′ сх. д. та 49° 31′ пн. ш.), на Сх. — с. Дудин Бродів. р-ну (25° 30′ сх. д. та 49° 56′ пн. ш.). Протяжність з Пн. на Пд. 240 км, із Зх. на Сх. — 210 км. Довжина кордону з Польщею 258 км (на Зх.), з Волин. обл. — 120 км (на Пн.), з Рівнен. обл. — 52 км (на Пн. Сх.), з Терноп. обл. — 122 км (на Сх.), з Івано-Фр. обл. — 218 км (на Сх. і Пд. Сх.), із Закарп. обл. — 84 км (на Пд.). Львівщина лежить в 3-х зонах: лісовій, лісо­степовій і висот. поясності Карпат. На її тер. виділяють 5 природ. р-нів: на Пд. — Укр. Карпати та прилегле до них Передкарпаття, у центрі — Подільська височина, на Пн. — Мале Поліс­ся та Волинська височина. Область складена пісками, пісковиками, вапняками, гіпсами, глинами, ангідритами, алевролітами, конгломератами, солями нижнього неогену (центр, окремі ділянки на Пн. Сх.; Жовква, Яворів, Львів, Мостиська, Городок, Пустомити, Самбір, Миколаїв, Дрогобич, Жидачів, Стрий), аргілітами (глинистими сланцями), алевролітами та пісковиками нижнього–верх. палеогену (Пд.; Старий Самбір, Сколе) кайнозой. групи; мергелями, вапняками, крейдами верх. (Пн.; Сокаль, Радехів, Камʼянка-Бузька, Броди, Золочів, Пере­мишляни), пісковиками, аргілітами, алевролітами (Пд.; межуються з рештками палеоген. системи) нижньої–верх. крейди мезозой. групи. Тектон. будова: Східноєвропейська платформа (пд.-зх. окраїна; Сокаль, Радехів, Жовква, Ка­­мʼянка-Бузька, Броди, Буськ, Львів, Золочів, Пере­мишляни); Західноєвропейська платформа (Обл. байкал. складчастості; Городок, Пустомити, Миколаїв); Карпат. альпій. геосинклінал. обл.: зовн. (Яворів, Мостиська, Жидачів) і внутр. (Самбір, Дрогобич, Стрий) зони Пере­дкарпатського прогину, скиб. покрив (Старий Самбір, Сколе) і кроснен. зона (Турка) Складчастої обл. Укр. Карпат. На Пд. рельєф гірський, у Пере­дкарпат­ті та на Волин. височині — височин­ний, на Поділ. височині — горбогірний, на Малому Поліс­сі та Верх­ньосан. рівнині — низовин­ний. Найвищі точки: г. Пікуй (1405 м над р. м.) на кордоні із Закарп. обл. і г. Камула (471 м над р. м.) у рівнин. частині. У Л. о. — понад 470 родовищ і покладів корис. копалин: паливно-енергет. сировини (нафта, природ. газ, конденсат, камʼяне та буре вугі­л­ля, торф) — 41,6 %, буд. матеріалів — 34,9 %; пріс. і мінерал. під­зем. вод — 19,5 %, сірки, солей (натрієвої, магнієвої й калійної), германію, озокериту — бл. 4 %. Природ. газ роз­ві­даний на 49-ти (заг. запаси понад 80 млрд м³, або 8 % від заг.-укр.), нафта — на 16-ти (29 млн т; Бориславське нафтогазоконденсатне родовище, Східницьке, Стрільбицьке) родовищах. Виявлено також 11 пер­спектив. нафтонос. площ. Пром. запаси камʼяного вугі­л­ля оцінюють у 827 млн т (діє 9 шахт). Із 93-х родовищ торфу нині періодично роз­робляють 5. Родови­ща паливно-енергет. сировини знаходяться пере­важно в зоні Червоно­града (камʼяне вугі­л­ля) та Пере­дкарпа­т­тя (нафтогаз. поклади). Екс­плуатують 9 родовищ калій. (заг. запаси 900 млн т), 3 — кухон., 1 — магнієвої солей, 7 — сірки. Баланс. запаси Бори­славського родовища озокериту становлять 59,21 % від заг. запасів в Україні. Здійснюється видобува­н­ня сировини для виробництва цементу, вапняків, сланців, мергелю, керамзит. сировини, буд. і вогнетрив. глин, піску, гіпсу, ангідриту, буд. крейди, пісковиків, піщано-гравій. сумішей на 83-х родовищах. Мінерал. води (осн. типи: вуглекислі, сульфідні, залізисті, йодові, бромні, борні, кременисті, з під­вищеним вмістом орган. речовин типу «Нафтуся» та без специфіч. компонентів) у Л. о. використовують для лікувал. цілей і пром. роз­ливу (41 родовище, з них унікал. — у Трускавці, Східниці та Моршині).

На Львівщині протікає 8950 річок, з них 216 завдовжки понад 10 км. Гол. річки: бас. Чорного моря — Дністер (довж. у межах області 250 км) з притоками Бережниця, Бистриця, Стрий, Свіча (усі — праві), Верещиця, Зубря, Свірж, Стривігор (усі — ліві); Стир (притока Припʼяті); бас. Балтій. моря — Західний Буг (довж. у межах області 250 км) із притоками Полтва та Рата; Вишня і Шкло (притоки Сану). Гірські річки області паводконебезпечні. Найбільші озера: Янівський Став і Став-Любін­­сь­кий. Споруджено понад 1,2 тис. ставків і водо­сховищ (найбільші: Сокальське та Добротвірсь­ке). Пл. земель водного фонду 42,8 тис. га. Клімат Львівщини помірно континентальний, з мʼякою зимою, затяж. вологою весною, теплим дощовим літом і від­носно сухою теплою осін­ню. Він формується в основному під впливом Атлант. океану (проявляється в знач. кількості опадів і швидкій зміні погоди) та континент. повітр. мас. Протягом року пере­важають зх. і пн.-зх. вітри. Найтепліший місяць — липень (+17–18 °С), найхолодніший — січень (–4–6 °С). Середньорічна кількість опадів у рівнин. частині 650 мм, у перед­гір. — 750–1000 мм, у гірській — 1400 мм. На Малому Поліс­сі пере­важають дерново-підзолисті, у пн.-сх. — чорноземні, в центр. — сірі й темно-сірі опідзолені, у Карпатах — буроземні, у річк. долинах — дернові й лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. Заг. пл. земель ліс. фонду становить 694,7 тис. га. Ліси за­ймають 629,1 тис. га, або 31,8 % тер. Л. о. (пере­важно гірські р-ни Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Поліс­ся). Осн. лісо­утворюючі породи: сосна (21,9 %), дуб (21,5 %), бук (22,4 %), ялина європейська (11 %), ялиця біла (9,6 %), вільха чорна (6,3 %). На Пн. — сосн. та сосново-дубові, на Пд. — дубово-граб. та дубово-букові (іноді з домішками сосни та ялиці), у перед­гірʼях — дубово-букові та буково-ялиц., у горах — буково-ялиц. і смерек. ліси. Серед. вік насаджень 60 р. Для рівнин області характерна ліс. (на Пн.) і лісо­степ. (на Пд.), для пе­­редгірʼїв і гір — лісова та лугова рослин­ність. У заплавах річок — заливні, на схилах балок і ярів — суходільні, у горах — післяліс., гірсько-ліс. і високогірні луки. Під лугами й болотами — бл. 30 % тер. Львівщини. Рідкісні види рослин: арніка гірська, барвінок малий, журавлина дрібноплода, зірочник лісовий, купина пахуча, первоцвіт звичайний, рододендрон карпатський, цибуля ведмежа, чемериця біла. У тварин. світі — бл. 45 тис. видів: комах — понад 35 тис., ін. членистоногих — бл. 3,5 тис., най­простіших — 1800, круглоротих червів — 1600, плоских червів — 1280, кільчастих червів — 440, риб і круглоротих — бл. 200 (вʼюн, карась, короп, лин, марена, окунь, пі­дуст, під­камʼянщик, пічкур, плотва, форель, харіус, червонопірка, щука), земноводних — 17 (жаба травʼяна, ропуха сіра, тритони), плазунів — 21 (веретін­ниця, вуж, ящірки живородна та прудка), птахів — бл. 400 (бекас, вівсянка очеретяна, ворона сіра, горлиця, горобець, грак, деркач, дрізд, дятел великий строкатий, жайворонок польовий, журавель, зяблик, іволга, канюк, кедрівка, кобилочка, королик, кропивʼянка, куріпка сіра, лунь болотяний, малинівка, піщуха, синиці блакитна та чубата, снігур, сови вухата, болотяна та сіра, сойка, соловей, сорока, трясогузки біла та гірська, чапля, чекан, чиж, чорногуз, щеврик лісовий), ссавців — 108 (бурозубка звичайна, білка карпатська, вовк, горностай, заєць-русак, їжак, кабан дикий, козуля, кріт, куниця лісова, ласка, лисиця, миші жовтогорла, лісова та польова, олень благородний, полівка руда, тхір степовий, хомʼяк). На тер. Львівщини 137 видів тварин занесено до Червоної книги України, 47 — до додатків Конвенції про між­нар. торгівлю тварин і рослин, що пере­бувають під за­грозою зникне­н­ня, 263 — до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існува­н­ня в Європі (Берн. конвенції), 119 — до додатків Конвенції про збереже­н­ня мігруючих видів диких тварин (Бонн. конвенції), 38 — до додатків Угоди про збереже­н­ня афро-євразій. мігруючих водно-болот. птахів.

Охороняються 357 тер. і обʼєктів природно-заповід. фонду пл. 158 148,86 га (7,2 % від заг. пл. області), з них заг.-держ. значе­н­ня (64 551,3 га) — 25: природ. заповід­ник Розточчя (2084,5 га, створ. 1984); Яворівський на­­ціо­нальний природний парк (7078,6 га, 1998; обидва — Яворів. р-н), нац. природні парки Сколівські Бе­скиди (35 684 га, 1999, Дрогоб., Сколів. і Турків. р-ни) та Пів­нічне Поді­л­ля (15 587,9 га, 2010, Бродів., Буський і Золочів. р-ни); ландшафтні заказники Бердо (1085 га, Сколів. р-н), Пікуй (711 га, Турків. р-н; обидва — 1984), Стариці Дністра (70 га, 1989, Микол. р-н), ботан. Волицький заказник (150 га, Сокал. р-н) і Лешнівський заказник (58 га, Бродів. р-н; обидва — 1978), заг.-зоол. заказник Діброва (839 га, 1974, Жидачів. р-н), ліс. Лопатинський заказник (109 га, 1984, Радехів. р-н), гідрол. Потелицький заказник (162 га, Жовків. р-н) і Чайковицький заказник (119 га, Самбір. р-н; обидва — 1980); ботан. памʼятка природи Вапнярка (309,8 га) та комплексна па­­мʼятка природи Лиса гора та гора Сипуха (283 га; обидві — 1996, Золочів. р-н); Оброшинський дендропарк (5 га, 1983, Пустомитів. р-н) і Рудківський дендропарк (59 га, 1985, Самбір. р-н); Ботанічний сад Львівського університету (18,5 га, 1983) і Ботан. сад Нац. лісотех. університету України (див. Ботанічний сад Українського лісотехнічного університету; 22,7 га, 1991); памʼят­­ки садово-парк. мистецтва Буський парк (8 га, Буськ), Між­енецький парк (11 га, Старосамбір. р-н), Під­гірцівський парк (8,3 га, Стрий. р-н), Під­горецький парк (17 га, Бродів. р-н), Самбірський парк (15 га, Самбір), Стрийський парк (56 га, Львів; усі — 1980); місц. значе­н­ня (93 579,23 га) — 332: регіон. ландшафтні парки Знесі­н­ня (312 га, 1993, Львів), Верх­ньодністровські Бе­скиди (8536 га, Старосамбір. р-н), Надсянський (19 428, Турків. р-н), Равське Роз­точ­чя (19 103 га, Жовків. і Яворів. р-ни; усі — 1997), Стільське Горбогірʼя (8909 га, 2014, Микол., Пере­мишлян. і Пустомитів. р-ни), Ботан. сад. Львів. мед. університету (1,5 га, 1997, Львів), Оброшин. зоопарк (5,9 га, 1998), 35 заказників (ландшафт. — 14, ліс. — 11, ботан. — 4, заг.-зоол. — 2, орнітол. — 2, гідрол. — 1, ентомол. — 1), 48 заповід. ур­очищ, 186 памʼяток природи (ботан. — 115, гідрол. — 34, геол. — 19, комплекс. — 18), 56 парків-памʼяток садово-парк. мистецтва. На базі природно-рекреац. і лікувально-оздоров. ресурсів функціонують курорти Трускавець, Східниця, Моршин, Немирів, Великий Любінь та Шкло.

Землі сучас. Л. о. були заселені в епоху пізнього палеоліту, зокрема артефакти того часу зна­йдено у Львові та його околицях. Там виявлено також залишки поселень лійчастого посуду, шнур. кераміки та черняхів. культур. 981 тер. сучас. Л. о. уві­йшла до складу Київ. Русі. Після роз­паду Київ. держави зх. частина Львівщини уві­йшла до складу Пере­мишл., сх. — до Звенигород., пн. окраїни — до Володимир-Волин. князівств. У серед. 12 ст., за князя Володимирка Володаревича, Звенигород., Пере­мишл. і Теребовл. князівства обʼ­єд­на­­но в Галиц. князівство, яке досягло найбільшої могутності за князюва­н­ня Ярослава Осмомисла (1153–87). Від 1199 — у межах Галиц.-Волин. князівства. Досліджено городища давнього Львова на Замк. горі, літопис. міст Белз у с. Урич Сокал. р-ну, Бужськ у Буську, Вишня у Судовій Вишні, Звенигород у однойм. селі Пустомитів. р-ну (див. Звенигород Галицький), Зудичев у Жидачеві, Тустань у с. Урич Сколів. р-ну, Щекотин у с. Глинське Жовків. р-ну, городище літопис. м. Пліснеськ та курган. могильник 11–12 ст. у с. Підгірці Бродів. р-ну, давньорус. городища у селах Кульчиці Самбір. р-ну, Солонське та Ступниця Дрогоб. р-ну і Стільське Микол. р-ну (усі — памʼятки археології нац. значе­н­ня). 1349–70, 1387–1772 та 1919–39 Сх. Галичина була під владою Польщі (1434–1772 тут існувало Руське воєводство, 1920–39 — Львівське воєводство), 1372–78 та 1385–87 — Угорщини (на правах польс.-угор. кондоніуму Королівство Русь), 1772–1867 — Австрії, 1867–1918 — Австро-Угорщини (див. Королівство Ґаліції і Лодомерії), у листопаді 1918 — липні 1919 — Західноукраїнської Народної Республіки. У роки 1-ї світової війни на тер. Львівщини під час боїв загинуло багато солдатів. 1914 побл. с. Глинське (нині Жовків. р-ну) від­бувся перший у світі повітр. таран літаків. 15 липня 1920 декларацією тимчас. рад. уряду Сх. Галичини — Галиц. рев. комітетом — на тер. 20 пов., тимчасово захоплених Червоною армією у ході польс.-рад. війни, проголошено Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку (фактично припинила діяльність 21 вересня 1920). За пактом Ріб­бентропа–Молотова у вересні 1939 Зх. Україну при­єд­нано до УРСР. 4 грудня 1939 утвор. Львів. і Дрогоб. обл. 1940 у їхньому складі ви­окремили від­повід­но 36 і 25 р-нів. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. У червні 1941 Львівщину окупували нім. війська. 1 серпня того ж року її як окремий дистрикт Галичина включено до складу Генеральної губернії з центром у Кракові. Нацисти стратили майже всіх євреїв, значну кількість поляків і українців. Унаслідок Львівсько-Сандомирської на­ступальної операції 1944 область була звільнена. До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. У 2-й пол. 20 ст. кількість р-нів і їх межі не раз змінювалися. У жовтні 1944 Горинец., Любачів., Ляшків., Синяв. і Угнів. р-ни ві­ді­йшли до Польщі. У лютому 1951 на тер., що пере­йшла від Польщі до УРСР, створ. Забуз. р-н (1962 ліквід.) із центром у Белзі. 21 травня 1959 до Л. о. при­єд­нано Дрогоб. обл., зі складу якої до Польщі 1945 пере­дані Бірчан. і Ліськів. р-ни та зх. частина Пере­мишл. р-ну, 1948 — Медиків., 1951 — Нижньо-Устриц. р-ни. На Львівщині (зокрема й у складі Дрогоб. обл.) також існували: від 1940 короткий час — Дідичів. (центр — с. Дідичів, нині Камʼянка-Бузь­­кого р-ну), Дунаїв. (центр — с. Дунаїв, нині Пере­мишлян. р-ну), Шевченків. (центр — с. Шевченкове, нині Межиріччя Сокал. р-ну), 1940–46 — Пониковиц. (центр — с. Пониковиця, нині Бродів. р-ну), Сокільниц. (центр — с. Сокільники, нині Пустомитів. р-ну), 1940–51 — Під­буз., 1940–57 — Брюховиц., Краковец., Немирів., Хирів., 1940–59 — Борин., Вин­ників., Дублян., Журавнів., Заболотців. (центр — с. Заболотці, нині Бродів. р-ну), Комарнів., Краснен., Крукениц. (центр — с. Крукеничі, нині Мостис. р-ну), Куликів., Магерів., Медениц., Ново­стрілищан., Під­камін., Поморян., Слав., Стрілків. (центр — с. Стрілки, нині Старосамбір. р-ну), Судово-Вишнян., Щирец., 1940–62 — Бібрків., Великомостів., Глинян., Добромил., Івано-Фр. (Янів.), Лопатин., Новояричів., Олес., Рава-Руський, Рудків., Ходорів., 1944–59 — Новомилятин. (центр — с. Новий Милятин, нині Буського р-ну), 1945–59 — Нижанковиц. р-ни. 1958 Л. о. нагороджено орденом Леніна. Завдяки знач. людському капіталу, потуж. пром. комплексу, багатим природ. і рекреац. ресурсам, на­ближеності до кордонів ЄС та ін. Л. о. є однією з найбільш економічно роз­винених областей України. Належить до регіонів з орієнтацією на сферу послуг, зі сталим типом економіки. За обсягами випуску пром. продукції Львівщина посідає 8-е м. в Україні, її питома вага складає майже 4 % від заг.-держ. У галуз. структурі реаліз. пром. продукції на пере­робну пром-сть припадає бл. 72,5 %, з неї на випуск харч. продуктів, напоїв і тютюн. виробів — 31,5 %, на по­стача­н­ня електро­енергії, газу, пари та кондиці­йов. повітря — 21,9 %, на виготовле­н­ня виробів з деревини, виробництво паперу та полігр. діяльність — 8,7 %, на випуск гумових і пластмас. виробів, ін. неметал. мінерал. продукції — 8,3 %, на машинобудува­н­ня — 7,8 %, на металург. виробництво, випуск готових метал. виробів (крім машин і устаткува­н­ня) — 3,4 %, на текс­тил. виробництво, випуск одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів — 3,4 %, на виробництво хім. речовин і хім. продукції — 3,1 %, на виробництво осн. фармацевт. продуктів і фармацевт. препаратів — 1,9 %, на забір, очище­н­ня та по­стача­н­ня води — 0,8 %. Гол. пром.-тер. утворе­н­ня: Львів. агломерація (машинобудува­н­ня, оброб­лен­­ня деревини та виготов­лен- ня виробів з неї, харч. і легка промисловості), Червоногр.-Сокал. (видобува­н­ня корис. копалин, легка пром-сть), Дрогоб.-Борислав. (машинобудува­н­ня), Микол.-Новороз­діл. (машинобудува­н­ня та виробництво ін. неметал. мінерал. продукції), Яворів. (харч. та хім. промисловості), Камʼянка-Бузький (обробле­н­ня деревини та виробництво електро­енергії) і Стрий. (машинобудува­н­ня та полі­графія) вузли. Найбільші під­приємства працюють у Львові, Гніздичеві (Кохавин. папер. ф-ка), Городку («Яблуневий дар», концентров. соки з фруктів та ягід, фрукт. пюре; Городоцент швейна ф-ка), Дашаві (Дашав. завод композиц. матеріалів), Добротворі (Добротвірська тепло­електро­станція), Дрогобичі («Галичина» Нафтопереробний комплекс; Дрогоб. солевиварюв. завод; «Універсал. бурова техніка», яке до 2010 мало назву Дрогобицький долотний завод; Дрогобицький завод автомобільних кранів; Дрогобицький машинобудівний завод; «Фарматрейд»; «Дрогоб. фарба»; Дрогоб. заводоупр. буд. матеріалів, Дрогоб. завод залізобетон. виробів, «Бистриця-Керамік»; укр.-данське «ЮТГ Україна», трикотажні вироби), Жидачеві (Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат; укр.-австр. «Монді Пекеджінг Бегс Україна», целюлозно-папер. вироби), Жовкві (Жовківський завод «Шляхіндустрія»), Золочеві (Золочів. швейна ф-ка), Камʼянці-Бузькій (укр.-швейцар. «Кроно-Україна», обробле­н­ня деревини), Миколаєві («Миколаївцемент»), с. Нежухів Стрий. р-ну (укр.-нім. «Леоні ваерінг системс Україна ГмбХ», електр. устаткува­н­ня для двигунів і транс­порт. засобів), Новому Роз­долі («Карпати» Дослідно-механічний завод), Пере­мишлянах (укр.-нім. «Електроконтакт Україна ГмбХ», кабел. мережі), Радехові («Галичина», кисломолочна продукція торг. марок «Галичина», «Мої корівки», «Молочар», «Молочна країна»), Самборі (Самбірський завод металооснаще­н­ня; Самбір. завод буд. кераміки; Самбір. приладобуд. завод «Омега»; Самбір. дослідно-екс­перим. маш.-буд. завод), Старому Самборі («Старосамбірський» Льонокомбінат), Сокалі (Сокальська панчішно-шкарпеткова фабрика «Вірність»; Сокальський завод хімічного волокна), Стрию (Стрийська швейна фабрика «Стрітекс»; Стрийський вагоноремонтний завод; Стрийський завод ковальсько-пресового устаткува­н­ня; укр.-бри­­тан. «Діскавері — бурове обладна­н­ня Україна»; Мебл. комбінат «Стрий»), Ходорові (укр.-австр. «Дунапак-Україна», целюлозно-папер. вироби; «Ходорівполі­графмаш»), Червоно­граді (Червоно­градська швейно-галантерейна фабрика «Калина»; «Дюна-Веста», панчішно-шкарпетк. вироби; «Зміна», спецтехніка, радіочастотні зʼ­єд­нувачі), Яворові (укр.-польс. «Снєжка-Україна», лакофарб. вироби). Гол. під­приємства гірн. промисловості (на видобува­н­ня корис. копалин і роз­робле­н­ня карʼєрів припадає бл. 6,8 % реаліз. пром. продукції): «Бориславнафтогаз» Нафтогазовидобувне управлі­н­ня, «Бориславський озокерит», «Львів­вугі­л­ля», Львів. держ. між­обл. спецкомбінат Укр. держ. обʼ­єдн. «Радон», Стебницьке державне гірничо-хімічне під­приємство «Полімінерал», «Сірка» Яворівське державне гірничо-хімічне під­приємство, «Сірка» Роз­дільське державне гірничо-хімічне під­приємство. У рад. період працював Стебницький калійний комбінат, до 2002 — Камʼянка-Бузький лісопаркетний комбінат, до 2007 — Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту. У Львові — понад 100 ІТ-компаній, які роз­робляють про­грамне забезпече­н­ня, аутсорсинг і зай­маються веб-роз­робле­н­ням. На тер. області функціонує бл. 800 під­роз­ділів банків. установ, зокрема й тут зареєстрованих «Кредобанку», «Ідея банку», банку «Львів», «Оксі банку», «ВіЕс банку». Також діють парабанків. установи, які тут зареєстровані, — 1 адміністратор недерж. пенсій. фондів (Компанія з упр. активами «Оптіма-Капітал»), 3 кредитні установи, 6 страх. компаній, 3 недерж. пенсій. фонди, 30 кредит. спілок.

Пл. с.-г. угідь 1263,9 тис. га, з них орних земель — 795,7 тис. га. На АПК припадає 20,6 % валової до­даної вартості економіки регіону. З-поміж усіх областей України на Львівщині проживає найбільше сільс. насел. — 989,3 тис. осіб. Осн. виробниками зерна (бл. 1,4 млн т), цукр. буряків, ріпаку та сої є бл. 1 тис. фермер. госп-в і 23 великих аграр. формува­н­ня; понад 90 % картоплі (1,6 млн т), овочів (0,5 млн т), плодів і ягід, молока (0,5 млн т) та яєць (548,4 млн шт.) — 282,5 тис. особистих селян. госп-в. Мʼясо (майже 0,2 млн т живої ваги) виробляється в однак. частинах обома категоріями. Найвищі врожаї ран­ніх зернових отримують: у Радехів. р-ні — фермер. госп-во «Перлина» (97,7 ц/га), приватне під­приємство «Західний Буг» (65 ц/га); у Буському р-ні — фермер. господарства «Вікторія» (84,2 ц/га), «Олком» (80,0 ц/га), ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (60,4 ц/га); у Жидачів. р-ні — ТОВ «Агроінвест» (73,9 ц/га); у Стрий. р-ні — ТОВ «Галичина Захід» (72,6 ц/га); у Пере­мишлян. р-ні — приватне під­приємство «Дзвони» (53,2 ц/га). Урожайність цукр. буряків ТОВів «Біо­рена» та «Західні аграрні традиції» у Микол. р-ні становить понад 700 ц/га; ТОВ «Галичхутро» у Сокал. р-ні — 600,0 ц/га; приват. під­приємства «Західний Буг» у Радехів. р-ні — 555 ц/га. Урожайність сої ТОВ «Вінал агро» у Жидачів. р-ні становить 47 ц/га; фермер. господарства «Агрообрій» і приват. під­приємства «Дзвони» у Пере­мишлян. р-ні — від­повід­но 36 і 33,2 ц/га; ТОВ «Галичина Захід» у Стрий. р-ні — 36 ц/га; ТОВ «Львівське» у Пустомитів. р-ні — 30 ц/га. Пл. плодово-ягід. культур 14,4 тис. га. 2015 посівна пл. культур орган. виробництва складала 720 га, 2016 — 886 га. 2016 на Львівщині проведено регіон. форум «Органічна Україна — 2016», 5 ярмарок орган. та натурал. продукції, фестиваль орган. продукції «Стрий-Органік-Фест». За темпами збільше­н­ня поголівʼя свиней область посідає 1-е м. серед регіонів України, овець та кіз — 9-е м. У Л. о. — 212 аграр. під­приємств і фермер. госп-в, які спеціалізуються на тварин­ництві, з них на молоч. скотарстві — 69, на мʼясному — 19 (найбільші скотар. агроформува­н­ня: фермер. госп-во «Пчани-Денькович» у Жидачів. р-ні, ТОВ «Барком» у Пустомитів. р-ні, приватна агрофірма «Білий Стік» у Сокал. р-ні, фермер. госп-во «Білак» у Самбір. р-ні), на свинарстві — 76 (ТОВ «Галичина-Захід»), на вирощуван­ні птахів-бройлерів — 29 (Самбір. птахофабрика, фермер. госп-во «Улар» у Пустомитів. р-ні), на виробництві яєць — 6 (ТОВ «Ватра» у Дрогоб. р-ні, фермер. госп-во «Західптиця» у Пустомитів. р-ні), на конярстві — 2 (фермер. госп-во «Нагірянка» у Пустомитів. р-ні та споживче товариство «Терен» у Красному), на вівчарстві та козівництві — 8 (фермер. госп-во «Меринос Захід» у Дрогоб. р-ні), на кролівництві — 2 (ТОВ «Горлиця» у Городоцькому р-ні), на звірівництві — 1 (ТОВ «Галичхутро» у Сокал. р-ні). Найбільші с.-г. під­приємства з іноз. інвестиціями: укр.-нідерланд. ТОВ «Галіція Грінері» (тепличне госп-во, площа 5,6 га; Буськ), укр.-данське ТОВ «Галичина-Захід» (свинокомплекс, 70,2 тис. голів; Стрий. р-н). Екс­плуатац. довж. залізниці заг. користува­н­ня 1280,0 км (бл. 6 % від заг. довж. залізнич. колій України). Довжина електрифік. залізнич. ліній 818,0 км (64 %). Густота залізнич. мережі 59 км на 1 тис. км², що у 1,6 раза вище від серед. показника в Україні (36 км на 1 тис. км²). Протяжність автомобіл. доріг заг. користува­н­ня 8378,7 км, з них із твердим покри­т­тям — 8198,9 км. Область має роз­галужену мережу автомобіл. доріг (держ. та місц. значе­н­ня), яка забезпечує вантажні і пасажир. внутр.-держ. (України), транзитні (Європи) та внутр.-обл. потоки. Тер. області проходять ділянки автомобіл. коридорів, що обслуговують транс­порт­ні потоки з Центр. і Пд. Європи. Між­нар. автомобіл. пункти пропуску: Рава-Руська–Гребен­не, Краковець–Корчова, Шегині–Медика, Смільниця–Кросцєнко, Грушів–Будомєж, Угринів–Долгобичув; між­нар. залізничні пункти пропуску: Рава-Руська–Гребен­не, Мостиська–Пшемисль, Хирів–Кросцєнко, Рава-Руська–Верхрата; між­нар. пішохід. пункт пропуску Шегині–Медика. Система нафто-, газо- і продукто­проводів транзит. характеру, під­земні сховища газу (Більче-Волицько-Угерське, Угерське 14–15, Дашавське, Опорівське) — одні з найпотужніших у Європі. Транс­портува­н­ня та роз­поділ електро­енергії в області здійснюють через магістрал. мережі напругою 110 кВ і більше, які пере­бувають у ві­дан­ні Зх. електро­енергет. системи Нац. енергогенеруючої компанії «Укр­енерго». Є транскордон­ні лінії електропередач напругою 220 кВ від Добротвір. ТЕС до Польщі та напругою 750 кВ від підст. Західноукраїнська (Жидачів. р-н) до Угорщини. У Л. о. — 66 ВНЗів у Львові, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, Львівський національний аграрний університет у Дублянах, 51 серед. спец. навч. заклад (зокрема Борислав. мед. коледж, Бродів. пед. коледж ім. М. Шашкевича, Вишнян. коледж Львів. аграр. університету, Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського, Дрогоб. коледж нафти і газу, Дрогоб. коледж статистики Нац. академії статистики, обліку та аудиту, Дрогоб. мех.-технол. коледж, Золочів. коледж Львів. аграр. університету, Золочів. коледж Нац. університету «Львівська політехніка», Новороз­діл. політех. коледж, Самбір. держ. пед. коледж ім. І. Филипчака, Самбірське училище культури, Самбір. мед. коледж, Самбір. технікум економіки та інформатики, Стрий. коледж Львів. аграр. університету, Червоногр. гірн.-екон. коледж), 1363 заг.-осв. навч. заклади, 785 до­шкіл. установ; Бандери С. Меморіальний музей (с. Воля Задеревацька Стрий. р-ну), «Бойківщина» Історико-етно­графічний музей (Самбір), Борислав. істор.-краєзн. музей, Бродівський історико-крає­знавчий музей, «Верховина» Стрийський крає­знавчий музей, Вин­никівський історико-крає­знавчий музей, «Дрогобич­чина» Крає­знавчий музей, Городоцький історико-крає­знавчий музей, Звенигорода давньоруського міста історії Музей, Камʼянка-Бузький крає­знавчий музей, Коновальця Є. Історико-меморіальний музей (с. Зашків Жовків. р-ну), «Людина. Земля. Всесвіт» Музей (Сокаль), Пере­мишлянський історико-крає­знавчий музей, Сагайдачного Петра Музей (с. Кульчиці Самбір. р-ну), Самбірський меморіальний музей Леся Курбаса, «Сокальщина» Художній музей (Червоно­град), «Тюрма на Стрийській» Дрогобицький музей, Устияновичів Миколи і Корнила Художньо-меморіальний музей-садиба (с. Вовків Пустомитів. р-ну), Шашкевича М. Меморіальна садиба (с. Під­лис­ся Золочів. р-ну), «Яворівщина» Історико-етно­графічний музей; 8 держ. театрів у Львові, Львівський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича у Дрогобичі, 1385 Нар. домів, 44 дит. муз. і 26 мист. шкіл, 52 кінотеатри, 1319 б-к. Виходять газети «Батьки і діти», «Бойківська думка», «Бойківщина», «Броди вечірні», «Ваш магазин», «Вин­никівський вісник», «Від­родже­н­ня», «Вільне слово», «Вісник+К», «Вісник Роз­ді­л­ля», «Воля народу», «Галицька зоря», «Голос від­родже­н­ня», «Голос з-над Бугу», «Голос народу», «Голос Прикарпа­т­тя», «Голос ратуші», «Голос Самбірщини», «Гомін волі», «Гомін Галичини», «Громада», «Джерела Трускавця», «Духовність. Як жити довго в здоровʼї та щасті», «Життя і праця», «Життя і слово», «Люди і долі», «Медіа­стар», «Народна думка», «Народна справа», «Народне слово», «Нафтовик Борислава», «Наш край», «Наша українська справа», «Нова доба», «Новий час», «Новини Прибуж­жя», «Новини Самбора», «Пере­мишлянський край», «Прикарпатська ватра», «Пульс Ставропігії», «Ратуша», «Рідне поле», «Самопоміч», «Сімейний порадник», «Смачного! Рецепти. Секрети. Поради», «Таємниці. Пророцтва. Чудеса. Сенсації», «Франковий край», «Юрист», «Яворівський голос», «Яворівщина». Функціонують 420 нар. і зразк. колективів худож. самодіяльності. За межа­ми області здобули популярність вокал. ансамблі «Ґер­дан» (Миколаїв) і «Горицвіт» (Сколе), вокал. гурт «Куди йдеш?» (Буськ), хор «Калина» (Городок) та чол. хор. капела «Діброва» (Жовква).

Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: у Бродів. р-ні — замок, вали та бастiони з казематами (1630–35), палац (18 ст.), церква св. Юрiя (1625, 1867), синагога (1742) у Бродах, костел Успi­н­ня Пресвятої Богородицi (1464–1760), келiї (1612–1746) та оборон­нi споруди (мури, дзвiниця, башти; 1702) монастиря домiнiканцiв, коринф. колона (1719), каплиця св. Параскеви (1739–41) у Під­камені, церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Заболотці (1746), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Лукавець (1740), замок Конецпольських (1635–40), Ми­­хайлiв. церква (1720), костел св. Йосифа (1763) у с. Пiдгiрцi, церква Рiздва Богородицi (1726–50), келiї монастиря василiян (1771–86) у с. Плiсницьке, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Стиборівка (1702), церква св. Михаїла (1751–1904) та дзвi­­ниця (1686) у с. Шишкiвці; у Буському р-ні — церква св. Параскеви та дзвiниця (1708), церква св. Онуфрiя (1680, 1758) та дзвi­­ниця (1758) у Буську, церква св. Iллi у Красному (1750), церква св. Петра i Павла у с. Волиця Деревлянська (1680), церква Рiз­­два Богородицi та дзвіниця у с. Грабова (1779), замок (13–18 ст.), костел Святої Трiйцi (1545, 1627), костел св. Йосифа та келії монастиря капуцинiв (1739) в Олеську, церква св. Михаїла (1697) та дзвіниця (18 ст.), церква Собору Пресвятої Богородиці (1750) у с. Кути, каплиця на честь пере­моги пiд Хотином (1621), костел Воздвиже­н­ня Чесного Хреста (1740–90), корчма (18 ст.) у с. Новий Милятин, церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородицi та дзвіниця (1754) у с. Переволочна, церква Покрови Богородицi (16 ст., 1868) та дзвіниця (1868) у с. Рiпнів; у Городоцькому р-ні — костел Здвиже­н­ня (15–18 ст.), костел і келiї монастиря францисканцiв (1419), церква Благовiще­н­ня Пресвятої Богородиці (1633) та дзвіниця (поч. 20 ст.), церква св. Iоан­на Хрестителя (1755) та дзвiниця (1863) у Городку, костел св. Дороти (1600), мемор. каплиця (1663), костел Рiздва Богородицi (1657) та дзвiниця (18 ст.), церква св. Михаїла та дзвіниця (1754) у Комарному, церква св. Кузьми та Демʼяна і дзвiниця у с. Вишня (1805), церква Преображе­н­ня Господнього та дзвіниця у с. Грімне (1776), церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородицi (1693) та дзвiниця (19 ст.) у с. Заверещиця, церква св. Миколи та дзвіниця у с. Завидовичі (1810), церква Успi­н­ня Богородицi (1603) та дзвiниця (1673) у с. Клiцько; у Дрогобичі — церква св. Юрiя (поч. 16 ст., 1678) та дзвiниця (1670), церква Здвиже­н­ня Чесного Хреста (1613) та дзвiниця (1661), костел Вознесi­н­ня Господнього (14–19 ст.) та дзвiниця (14 ст., 1551, кін. 19 ст.), житницi (1778); у Дрогоб. р-ні — церква Успi­н­ня Бого­­родицi (св. Параскеви) та дзвіниця (1644) у Мединичах, церква св. Iллi у с. Лішня (1698), церква св. Миколи та дзвіниця у с. На­­гуєвичi (1800), церква св. Миколи (1695) та дзвіниця (1821) у с. Новий Кропивник, церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Попелі (17 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi (1700) та дзвіниця (18 ст.) у с. Сілець; у Жидачів. р-ні — церква Рiздва Богородицi та дзвіниця у с. Бережниця (1724), церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Ви­бранiвка (1800), дзвiниця церкви Покрови Пресвятої Богородицi у с. Корчівка (1806), оборон­на башта у с. Пʼят­­ничани (14–15 ст.); у Жовків. р-ні — замок Жолкевських (1594–1606), мiськi мури з баштами (1613–21), Звiринец. брама (17 ст.), церква св. Параскеви (Святої Трiйцi; 1612–1905), дзвiниця (1770) та келiї (1782) монастиря василіян, костел св. Лаврентiя та дзвiниця (1620), костел і келії (1653), мури з круглою баштою (1655) та дзвiниця (1843) монастиря домініканців, синагога (1687), церква Рiздва Пресвятої Богородиці (1705), церква Пресвятої Трiйцi (1720), житл. будинки (17–18 ст.) на Вічевій площі, № 3–9, 13–15, вул. Львiвська, № 2, 4, 6, 26, ратуша (19 ст.) у Жовкві, костел св. Миколи у Куликові (1538), костел св. Йосифа (1770–76), костел св. Михаїла та келiї монастиря реформатiв (1737), церква св. Юрiя (1846) у Раві-Руській, церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Артасів (1748), церква св. Михаїла та дзвiниця у с. Вели­­кi Перед­римихи (1891), церква Успi­н­ня Богородицi (1667) та дзвiниця (1751), церква Рiздва Богородицi та дзвіниця (1738) у с. Вiднiв, церква Святої Трiйцi (1756), церква св. Михайла (1598) та дзвiниця (18 ст.) у с. Воля Висоцька, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Деревня (1846), церква св. Дмитрiя (1790) та дзвіниця (19 ст.) у с. Замочок, церква Преображе­н­ня Господнього та дзвіниця у с. Зарудцi (1797), церква св. Симеона Стовпника (1776) та дзвiниця (1782) у с. Звер­­тiв, церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородицi (1708) та дзвіниця (1738) у с. Кошелів, церква св. Миколи (1721–37), дзвiниця (1660–1761), мури з брамами, баштами (1661–64) та келiї (1755, 1780) монастиря василіян, церква св. Параскеви та дзвіниця (1724) у с. Крехiв, церква Святого Духа (1502) та дзвiниця (17 ст.), дзвiниця церкви Святої Трiйцi (1545) у с. Потелич, дзвiниця церкви Воскре­­сi­н­ня Господнього у с. Старе Село (18 ст.); у Золочів. р-ні — замок, надбрам. корпус та китай. павiль­йон (1634–86), бастiон­нi укрiпле­н­ня (1634–36), палац (1634–36, 1686, 1872), церква св. Миколи (16 ст., 1765) та дзвi­­ниця (1886), церква Воскресi­н­ня Господнього (1624–27) та дзвiни­­ця (19 ст.), костел Вознесi­н­ня Господнього та корпус келiй (1731–63) у Золочеві, церква Успi­н­ня Богородицi у Глинянах (1749), церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця (1690), замок-палац (16–17 ст.), костел Пресвятої Трiйцi (1748) у Поморянах, церква Рiздва Богородицi та дзвіниця у с. Бiбщани (1739), костел Успi­н­ня Богородицi у с. Білий Камінь (1613), костел св. Миколи у с. Вижняни (1400–1651), церква Святого Духа у с. Коропець (1760), церква Здвиже­н­ня (17 ст.) та дзвiниця (18 ст.) у с. Краснопосiльцi, церква св. Михаїла (1704) та дзвiниця (1925) у с. Мала Вiльшанка, церква св. Кузьми i Демʼяна та дзвіниця у с. Махнiвці (1697), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Митулин (1863), церква Преображе­н­ня Господнього у с. Підлисся (1735), церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Плу­­гiв (1715), церква св. Миколи у с. Сасів (17 ст., 1731), церква Рiздва Богородицi у с. Чижів (1702); у Камʼянка-Бузькому р-ні — церква св. Миколи (1667) та дзвi­­ниця (1762) у Камʼянці-Бузькій, каплиця св. Дмитрiя у Добротворі (1750), церква св. Юрiя у с. Батятичі (1759), церква Непорочного зача­т­тя Пресвятої Бого­­родицi та дзвіниця у с. Вислобоки (1762), церква св. Микити у с. Дернів (1666), каплиця у с. Новий Став (1600), костел Благо­­вiще­н­ня Пресвятої Богородицi у с. Тадан (1655–1734), церква Успi­н­ня Богородицi та дзвіниця у с. Тишиця (1881); у Микол. р-ні — костел Воздвиже­н­ня Чесного Хреста та дзвіниця у с. Берездівці (1750), церква Рiздва Богороди­­цi у с. Крупське (1750), церква св. Iллi у с. Лубʼяна (1809), церква св. Миколи (1688) та дзвiниця (1713) у с. Мала Горожанка; у Мостис. р-ні — церква св. Бориса та Глiба (17 ст., 1812) та дзвi­­ниця (1812) у с. Буховичі, церква Здвиже­н­ня (1729) та дзвіниця (19 ст.) у с. Годинi, церква Собору Пресвятої Богородицi (1659) та дзвiниця (18 ст.) у с. Гостинцеве, церква св. Миколи (1653) та дзвiниця (1690) у с. Дмитровичі; у Пере­мишлян. р-ні — костел св. Миколи у Бiбрці (1402, 1630-i рр.), церква Богоявле­н­ня Господнього у с. Бачів (1738–72), церква Рiздва Бого­­родицi та дзвіниця у с. Брюховичi (1735), дзвiниця у с. Великi Глі­­бовичi (18 ст.), церква Вознесi­н­ня Господнього у с. Волощина (1710, 1794), костел св. Станiслава у с. Дунаїв (1485, 1585), церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Лонi (1724), замок, оборон­на башта (руїни), грот (1484), костел Успi­н­ня Богородицi (1546) у с. Свірж, мури з брамами та баштами (15 ст.), церква Успi­н­ня Богородицi (1550), будинок митрополита (1818), монастир. келiї (17–19 ст.) у с. Унiв; у Пустомитів. р-ні — садиб. будинок з парком у Пустомитах (поч.19 ст.), костел св. Станiслава (1553) та дзвiниця (19 ст.), церква Пресвятої Трiйцi (16 ст.) та дзвiниця (18 ст.) у Щирці, церква Здвиже­н­ня (1751) та дзвiниця (1781) у с. Будьків, костел св. Войцеха у с. Верх­ня Білка (1546), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Водники (1729), костел св. Катерини у с. Водяне (1612–25), костел Всiх Святих у с. Годовиця (1758), церква св. Iгнатiя та дзвіниця с. Горбачi (1712–34), церква св. Юрiя (1781) та дзвіниця (1782) у с. Гринів, костел св. Станiслава (1600), садиб. будинок (поч. 19 ст.) у с. Давидів, церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Дмитровичі (1765), церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Жирівка (1770), церква Симеона Стовпника та дзвіниця у с. Коцу­­рiв (1729), церква Богоявле­н­ня Господнього (1693) та дзвiниця (18 ст.) у с. Кугаїв, церква Симеона Стовпника та дзвіниця у с. Лiсневичі (1828), Вознесен. костел (1626, 1760) та дзвіниця (1776) у с. Наварія, палац львiв. архi­єпис­копiв, служб. флiгелi, огорожа з парад. i госп. брамами у с. Оброшине (1730), церква Рiздва Богородицi та надбрамна дзвiниця з мурами у с. Пiски (16 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Пикуловичi (1792), костел св. Валентина у с. Раковець (1856), церква св. Михаїла (Успi­н­ня Богородиці) та дзвiниця (1718), костел св. Мартина та дзвіниця (1722) у с. Семенівка, дзвiниця у с. Ставчани (поч. 19 ст.), замок (1584–1654), церква св. Iвана Хрестителя та дзвіниця (1742) у с. Старе Село, церква Стрiте­н­ня Господнього (1757) та дзвіниця (1760) у с. Черепин, костел св. Миколи (поч. 15 ст. — 1774) та дзвіниця (19 ст.) у с. Чишки; у Радехів. р-ні — костел Непорочного Зача­т­тя Дiви Марiї у Лопатині (1772), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Вузлове (1724), церква Преображе­н­ня Господнього у с. Новий Витків (1738), церква Успi­н­ня Богородицi та дзвiниця у с. Оглядів (1738), церква Святого Духа (1727) та дзвiниця (1786) у с. Полове, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Радванці (1700), церква Пресвятої Трiйцi (1760) та дзвiниця (1721) у с. Трiйця; у Самборі — костел св. Iоан­на Хрестителя (1565–74, 1642), ратуша (1638–70, 1844), костел св. Станiслава, дзвiниця та келiї (1709–51) монастиря бернардинців, колегiя єзуїтiв (1759); у Самбір. р-ні — костел Вознесi­н­ня Господнього (1728) та дзвiниця (17 ст.) у Рудках, церква Святого Духа та дзвіниця (1671) у с. Викоти, церква Рiздва Богородицi (1634) та дзвіниця (1850) у с. Зарайське, церква Пресвятої Трiйцi (1671) та дзвiниця (19 ст.) у с. Мала Бiлина; у Сколів. р-ні — церква св. Параскеви (17 ст.) та дзвi­­ниця (1760) у Сколе, церква Святого Духа (1804) та дзвiниця (1877) у с. Верх­ня Рожанка, церква Преображе­н­ня Господнього та дзвіниця у с. Волосянка (1804–24), церква св. Василя (1892–94) та дзвiниця (1874) у с. Грабовець, церква Вознесi­н­ня Господнього (1820) та дзвiниця (1837) у с. Кальне, церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Коростів (1874), церква Пресвятої Трiйцi та дзвіниця у с. Крушельниця (1842), церква св. Михаїла (1907) та дзвiниця (1908) у с. Лавочне, церква Успi­н­ня Богородицi (1803) та дзвіниця (18 ст.), дзвiниця церкви Богоявле­н­ня Господнього (поч. 19 ст.) у с. Нижнє Синьовидне, церква Здвиже­н­ня та дзвіниця (1844) у с. Опорець, церква Богоявле­н­ня (св. Луки; 1862) та дзвiниця (1801) у с. Орявчик, церква св. Михаїла (1888) та дзвi­­ниця (1886) у с. Плавʼє, церква св. Василiя Великого та дзвіниця (1810) у с. Риків, церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Сможе (1874), церква Успi­н­ня Богороди­­цi (1858) та дзвiниця (1862) у с. Тухолька, церква св. Iвана Хрестителя та дзвіниця у с. Хащоване (1846), церква Покрови Бого­­родицi та дзвіниця у с. Ялинкувате (1868); у Сокал. р-ні — церква св. Миколи (1-а пол. 16 ст.), костел Пресвятої Богородицi, келiї (1604–19) та мури з брамою (17–18 ст.) монастиря бернардин­­цiв у Сокалі, вежа (1606), церква св. Параскеви (17 ст.) та дзвіниця (19 ст.), костел св. Миколая (1653) та келiї (1743) монастиря домiнiканок у Белзі, костел Успi­н­ня Пресвятої Богородицi в Угневі (1642, 1695), костел св. Марка у с. Варяж (1688–93), церква св. Миколи та дзвiниця у с. Княже (1782), палац Потоцьких, флiгель (обидва — кін. 19 ст.) та мури (17 ст.) у с. Тартакiв, церква св. Iвана Богослова та дзвiниця у с. Фусів (1782); у Червоно­граді — костел Святого Духа (поч. 18 ст. — 1760), келiї (1747–60) та мури (1767) монастиря бернардинців, церква св. Юрiя та келії (1771–76) монастиря ва­­силiян; у Старосамбір. р-ні — дзвi­­ниця монастиря василiян (1731), ратуша (18 ст.) у Добромилі, церква Пресвятої Трiйцi (16 ст.), ратуша (19 ст.) у Нижанковичах, Пʼятницька церква (1440) та дзвi­­ниця (17 ст.), костел св. Михаїла та дзвіниця (1660), церква Воскресi­н­ня Господнього та дзвіниця (17 ст.) у Старій Солі, церква Собору Пресвятої Богородицi (1780) та дзвіниця (1788) у с. Бусовисько, церква св. Онуфрiя та келії (15 — поч. 20 ст.) монастиря василіян у с. Лаврiв, церква Успi­н­ня Богородицi у с. Надиби (1732), костел св. Мартина у с. Нове Місто (16–17 ст.), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Передільниця (1736), церква Богоявле­н­ня Господнього у с. Ракове (1779), церква Рiздва Богоро­­дицi (15–16 ст.), дзвiниця (19 ст.) та мури з брамою (18–19 ст.) у с. Росохи, костел св. Мартина та башта-дзвiниця у с. Скелівка (15–16 ст.), костел св. Ганни (1585–91) та келiї (1608) монастиря кармелітів у с. Сусiдовичi, замок побл. с. Тернава (2-а пол. 16 ст.), садиб. будинок у с. Чаплі (19 ст.), дзвiниця церкви св. Михаїла у с. Ясениця Замкова (1730, 1790); у Стрий. р-ні — дзвiниця церкви св. Михаїла у с. Верчани, церква Здвиже­н­ня та дзвіниця у с. Добрiвляни (усі — 18 ст.), церква св. Миколи (1650) та дзвіниця (19 ст.), церква Святого Духа та дзвiниця (1810) у с. Пiдгiрцi; у Турків. р-ні — церква св. Миколи (1739), церква Успi­н­ня Богородицi (1750), церква Покрови Богородицi (1780) у Турці, церква Собору Пресвятої Богородицi (1788–91) та дзвiниця (1-а пол. 17 ст.), церква Рiздва Богородицi (16–18 ст.) та дзвiниця (1899) у с. Верх­ня Яблунька, церква св. Михаїла (1663) та дзвiниця (1722) у с. Ісаїв, церква св. Михаїла у с. Карпатське (1772), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Комарники (1817), дзвiниця церкви св. Михаїла (18 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi (1798) та дзвiниця (кін. 19 ст.) у с. Либохора, дзвiниця церкви св. Дмитрiя у с. Лосинець (1725), церква Собору Пресвятої Бого­­родицi (1838) та дзвiниця (1902) у с. Матків, церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Мохнате (1902), церква Святого Духа (1814) та дзвiниця (1905) у с. Нижнє Висоцьке, церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Нижнє (1870), церква Пресвятої Трiйцi та дзвiниця у с. Нижнє Гусине (1903), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Присліп (1895), церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородицi у с. Середа (1680); у Яворів. р-ні — церква Рiздва Богородицi та дзвiниця, церква Успi­н­ня Бого­­родицi у Яворові (усі — 1670), костел Пресвятої Трiйцi (кін. 17 ст.) та дзвiниця (19 ст.) у Iвано-Фран­­ковому, церква св. Параскеви та дзвіниця у Шклі (1732), церква св. Параскеви та дзвiниця у с. Бунів (1676), церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Великополе (1781), церква св. Юрiя у с. Вільшаниця (1715), Преображен. церква у с. Вороблячин (1662), церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Грушів (1715), Успен. церква у с. Лелехівка (1739), церква св. Михаїла у с. Мужиловичі (1600), церква св. Параскеви у с. Новий Яр (1640, 1748), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Прилбичі (1741), церква Iоан­на Богослова (1718) та дзвіниця (1846) у с. Семирівка, церква св. Параскеви у с. Старий Ярів (1638), церква св. Миколи с. Цетуля (1745). У 1986 створ. «Золочівський замок» Музей-заповід­ник, 1989 — «Олеський замок» Державний музей-заповід­ник, 1994 — Державний історико-архітектурний заповід­ник у м. Жовква, «Нагуєвичі» Державний історико-культурний заповід­ник і «Ту­стань» Державний історико-культурний заповід­ник (с. Урич Сколів. р-ну), 2001 — Державний історико-культурний заповід­ник у м. Белз.

Є 13 будинків від­починку, 38 санаторіїв (осн.: у Трускавці — «Молдова», «Шахтар», «Карпати»; у Східниці — «Східницькі Карпати»; у Моршині — «Аркадія», «Мармуровий палац», «Моршинський», «Моршинкурорт»), 273 заклади готел. типу (найбільші: у Трускавці — готелі «Miritel Resort & Spa», «Ріксос Прикарпа­т­тя»; у с. Волосянка Сколів. р-ну — «Вежа Ведмежа» та «Захар Беркут»; у с. Ластівки Дрогоб. р-ну — готел.-від­починк. комплекс «Таор Карпати»; у Жовкві — готель «Акварель»; у Східниці — готелі «Київська Русь», «Санта-Марія», «Три сини та донька», «Ту­стань»). Діють понад 500 фізкультурно-спорт. клубів різної спрямованості, 87 ДЮСШ, понад 5 тис. спорт. споруд різного рівня; обл. — понад 80 федерацій з видів спорту, Асоц. ветеранів спорту, центри «Спорт для всіх» та «Інва­спорт», організації фізкультурно-спорт. т-в «Україна», «Колос», «Спартак», «Динамо», центри олімп. під­готовки зі стенд. стрільби у Львові та з зимових видів спорту у Новояворівську, 6 баз олімп. під­готовки. Видатні уродженці: освіт. діяч, поет, філософ, астроном епохи Від­родже­н­ня Юрій Дрогобич (Ю. Донат-Котермак; Дрогобич), письмен­ники-полемісти Памво Беринда (с. Чайковичі Самбір. р-ну), І. Вишенський (Судова Вишня), брати Лаврентій і Стефан Зизанії, богослови, письмен­ники, церк. діячі 16 — поч. 18 ст. К. Сакович (усі — с. Потелич Жовків. р-ну), Є. Плетенецький (с. Плетеничі Пере­мишлян. р-ну), С. Яворський (Яворів), польс. письмен­ник-мораліст 16 ст. М. Рей (Журавне), геть­ман реєстр. козацтва та кошовий отаман Запороз. Січі П. Конашевич-Сагайдачний, герой протитурец. воєн і оборони Відня 1683 Ю.-Ф. Кульчицький (обидва — с. Кульчиці Самбір. р-ну), живописці, іконописці 17–18 ст. І. Бродлакович (Судова Вишня), Й. Кондзелевич (Жовква), Ф. Сенькович (Щирець); письмен­ники 19 ст. брати Іван і Яків Головацькі (с. Чепелі Бродів. р-ну), засн. товариства «Галицько-Руська матиця» М. Устиянович (Миколаїв), голова «Руської Трійці» М. Шашкевич (с. Під­лис­ся Золочів. р-ну), лексико­граф, фольклорист Є. Желехівський (с. Хишевичі Городоцького р-ну), мово­знавець, етно­граф О. Партицький (с. Тейсарів Жидачів. р-ну); письмен­ник, пере­кладач, мово­зна­­вець, літературо­знавець, держ. діяч І. Франко (с. Нагуєвичі Дрогоб. р-ну), президент ЗУНР Є. Петрушевич (Буськ), громад.-політ. і культ.-осв. діяч К. Трильовський (с. Богутин Золочів. р-ну), Галиц. митрополит і Львів. архі­єпис­коп УГКЦ Андрей Шептицький (с. Прилбичі Яворів. р-ну); голови НТШ у Львові — педагоги С. Громницький (с. Загірочко Жидачів. р-ну) і Д. Гладилович (Хирів), історик С. Томашівський (с. Купновичі Самбір. р-ну), літературо­знавець, академік АН УРСР В. Щурат (с. Вислобоки Камʼянка-Бузького р-ну), фахівець у галузі механіки, матеріало­знавець, чл.-кор. НАНУ О. Романів (Сокаль), фахівець у галузі механіки, чл.-кор. НАНУ Р. Кушнір (с. Острів Сокал. р-ну); дійсні чл. НТШ — історики М. Андрусяк (с. Пере­волочна Буського р-ну), І. Кедрин (Ходорів), В. Кучабський (Пустомити), архівіст В. Вуйцик (с. Семенівка Пустомитів. р-ну), археолог Я. Пас­тернак (Хирів), історик, гео­граф, перша жінка-офіцер О. Степанів (с. Вишнівчик Пере­мишлян. р-ну), економіст, історик Л. Шанковський (с. Дуліби Стрий. р-ну), літературо­знавці Я. Антонович-Гординський (Шкло), Л.-М.-Л. Залеська-Онишкевич (Стрий), В. Левицький (с. Гончарівка Золочів. р-ну), літературо­знавець, мово­­знавець О. Колес­са (с. Сопіт Сколів. р-ну), літературо­знавці, пере­кладачі М. Мочульський (Миколаїв), А. Содомора (с. Вирів Камʼянка-Бузького р-ну), мово­знавці О. Макарушка (Яворів), І. Свєнціцький (Буськ), право­знавці С. Баран (с. Крукеничі Мостис. р-ну), Є. Давидяк (с. Гребенів Сколів. р-ну), гео­граф І. Величко (Миколаїв), хімік Є. Гладишевський (с. Реклинець Сокал. р-ну), богослови В. Лаба (с. Бертишів Жидачів. р-ну), І.-Й. Скрутень (с. Межиріч­чя Сокал. р-ну), композитор А. Рудницький (с. Луки Самбір. р-ну), педагог С. Шах (Куликів); філософ, академік ВУАН В. Юринець (Олесько); академік АН УРСР — літературо­знавець М. Возняк (с. Волиця Жовків. р-ну), фольклорист, музико­знавець, композитор Ф. Колес­са (с. Піщани Стрий. р-ну), мово­­знавець С. Смаль-Стоцький (с. Не­милів Радехів. р-ну), математик Й. Штокало (с. Скоморохи), історик М. Яворський (с. Корчмин; обидва — Сокал. р-ну); академік НАНУ — геоботанік М. Голубець (Великий Любінь), хімік М. Лозинський (Куликів), етно­граф С. Павлюк (с. Волосянка Сколів. р-ну), фізик О. Парасюк (с. Білка Пере­мишлян. р-ну), фахівець у галузі матем. фізики Д. Петрина (с. Торгановичі Старосамбір. р-ну); чл.-кор. АН УРСР — фахівець у галузі рослин­ництва Г. Кияк (Вин­ники), геолог М. Ладиженський (с. Літиня Дрогоб. р-ну), фахівець у галузі нафтопереробле­н­ня Я. Середа (Радехів); чл.-кор. НАНУ — фахівці у галузі інформатики В. Грицик (Сокаль), І. Парасюк (с. Костенів Пере­мишлян. р-ну), матеріало­знавці І. Дмитрах (Дрогобич), В. Похмурський (с. Бортків Золочів. р-ну), фахівець у галузі механіки Г. Кіт (с. Миколаїв Пустомитів. р-ну), економіст В. Загорський (Великі Мости), літературо­знавці М. Ільницький (с. Ільник Турків. р-ну), Є. Нахлік (Судова Вишня), біо­лог Б. Мацелюх (с. Цетеля Яворів. р-ну); іноз. чл. НАНУ — фізик Ю. Даревич (с. Сухоріч­чя Пустомитів. р-ну) й історик, мово­знавець О. Пріцак (с. Лука); письмен­ники Д. Бандрівський (с. Городище; обидва — Самбір. р-ну), В. Бобинський (Червоно­град), Т. Бордуляк (с. Бордуляки Бродів. р-ну), Р. Горак (Городок), К. Гриневичева, Мирослава Сопілка (обидві — Вин­ники), О. Дучимінська (с. Миколаїв Пустомитів. р-ну), С. Ковалів (с. Брониця Дрогоб. р-ну), Уляна Кравченко (Миколаїв), Є.-Р. Куртяк (с. Великосілки Камʼянка-Бузь­­кого р-ну), О. Маковей (Яворів), В. Пачовський (с. Жуличі), Б. Стельмах (с. Туркотин), А. Шмигельський (с. Плугів; усі — Золочів. р-ну), А. Турчинська (Куликів), О. Турянський (с. Оглядів Радехів. р-ну), А. Чайковський (Самбір); письмен­ники, художники К. Устиянович (с. Вовків Пустомитів. р-ну), Б. Шульц (Дрогобич); різьбярі М. Бумба (Сколе), Л. Снігур (с. Погар Сколів. р-ну); живописці, графіки О. Курилас (Щирець), І. Труш (с. Висоцько), нар. художники УРСР — Є. Лисик (с. Шнирів; обидва — Бродів. р-ну) та Р. Сельський (Сокаль), нар. художник України Л. Медвідь (с. Варяж Сокал. р-ну); композитор, диригент, організатор муз. життя в Галичині О. Нижанківський (с. Малі Дідушичі Стрий. р-ну), оперні спів­аки О. Мишуга (с. Новий Витків Радехів. р-ну), О. Носалевич (с. Биличі Старосамбір. р-ну), бандурист Ю. Сінгалевич (с. Романів Пере­мишлян. р-ну), композитор, диригент, нар. арт. СРСР і УРСР, академік АМУ, Герой України М. Колес­са (Самбір), диригенти нар. арт. СРСР Я. Вощак (Броди) та нар. арт. УРСР І.-Я. Гамкало (с. Городище Жидачів. р-ну), спів­ак, композитор, нар. арт. України І. Білозір (Радехів); актор, режисер, нар. арт. Респ. Лесь Курбас (Самбір), актор театру та кіно, нар. арт. СРСР і УРСР, Герой України Б. Ступка (Куликів); громад. і спорт. діячі І. Боберський (с. Доброгостів Дрогоб. р-ну), М. Стебельський (Борислав), Г. Стах (Судова Вишня), спортс­мени С.-А. Попель (с. Комарники Турків. р-ну), М. Турянський (Турка), сестри Анна та Марія Музичук (Стрий; усі — шахи), А. Баль (Роз­діл), В. Тищенко (Городок), брати Володимир, Євген, Ігор Чижовичі (с. Літовиська Самбір. р-ну; усі — футбол), В. Борзов (Самбір), Б. Галько (с. Буців Мостис. р-ну), В. До­­рош (Шкло; усі — легка атлетика), Р. Бундз (с. Лозина Яворів. р-ну), П. Грешта (с-ще Наварія Пустомитів. р-ну), Б. Мороз (Радехів), О. Олефіренко (Новояворівськ), брати Михайло та Олексій Сливинські (Добротвір), М. Шурга (с. Сокільники Пустомитів. р-ну; усі — веслува­н­ня на байдарках і каное), О. Грицик (Трускавець; спорт. акробатика), Р. Гутник (с. Дунаїв Пере­мишлян. р-ну), А. Єгоров (Сколе), Л. Стрельбицький (Борислав; усі — стрільба з лука), І. Дегтярьов (Стрий), І. Пащук (Червоно­град; обидва — бокс), В. Пастернак (с. Утіховичі Пере­мишлян. р-ну), Я. Попович (Дрогобич; обидва — велоспорт), Р. Юнак (с. Бартатів Городоцького р-ну; самбо); генерал-хорунжий Армії УНР Р.-М. Дашкевич (Борислав), перший голова УВО й ОУН Є. Коновалець (с. Зашків Жовків. р-ну), очільник ОУН(м) А. Мельник (с. Воля Якубова Дрогоб. р-ну), перший голова ОУН (за кордоном) Л.-Р. Ребет (Стрий), головнокомандувач УПА В. Кук (Красне); громад.-політ. діячі, правозахисники, письмен­ники І. Гель (с. Кліцько Городоцького р-ну), брати Богдан, Микола та Михайло Горині (с. Кнісело Жидачів. р-ну), Ігор Калинець (Ходорів), учасники нац.-визв. руху, Герої України С. Хмара (с. Бобʼятин Сокал. р-ну) та Ю.-Б. Шухевич (с. Оглядів Радехів. р-ну). На Львівщині мешкали учасники Євромай­дану, яким посмертно присвоїли зва­н­ня Героя України (див. Небесна Сотня, Революція Гідності), — І. Байдовський, І. Бльок, В. Бойков, О. Бура, Б. Вайда, Р. Варениця, Ю. Вербицький, У. Голоднюк, А. Диг­данович, С. Дідич, Ю. Дяковський, А. Жаловага, В. Жеребний, Б. Ільків, О. Капінос, А. Корчак, І. Костенко, В. Коцюба, М. Паньків, Р. Сеник, Б. Сольчанин, В. Топій, Р. Точин, О. Ушневич, Й. Шилінг. У рідних містах встановлено памʼятники Юрію Дрогобичу (1999) та Є. Петрушевичу (2008); у рідних селах — П. Конашевичу-Сагайдачному (1992), Є. Коновальцю (1991) й А. Мельнику (2008); у с. Сторонибаби Буського р-ну — геть­ману Лів­обереж. України І. Мазепі (1997); у Яворові (2008) та Львові (2015) — М. Вербицькому; у рідному селі (1962), Львові (1906, Личаків. цвинтар; 1990, вул. М. Коперника; 2007, вул. Хуторівка) та Золочеві (1993) — М. Шашкевичу; у Львові (1933, Личаків. цвинтар; 1949, вул. І. Франка; 1964, вул. Університетська), Вин­никах (1956), Бориславі (1958), Дрогобичі, Бродах (обидва — 1966), Комарному (1972), селах Лішня і Нагуєвичі (обидва — 1981) Дрогоб. р-ну, Стрию, с. Угерсько Стрий. р-ну (обидва — 1986), с. Чертіж Жидачів. р-ну (1989), Самборі, с. Березина Микол. р-ну (обидва — 1996) — І. Франку; у с. Лисиничі Пустомитів. р-ну (1911), Вин­никах (1913), Львові (1924, вул. Т. Шевченка; 1960, вул. Личаківська; 1992, 1996, про­спект Свободи), Городку (1971), с. Угерсько Стрий. р-ну (1989), селах Берлин (1991) і Під­гірці (2014) Бродів. р-ну, Бродах (1993), Мостиськах (1994), Червоно­граді (1996), с. Зубра Пустомитів. р-ну (2012) — Т. Шевченку; у рідному селі (2011) та Львові (2015) — Андрею Шептицькому; у Бориславі (1998), Дрогобичі (2001), Дублянах (2004), Львові (2007), Старому Самборі (2008), Турці (2009), Трускавці (2010), Самборі, селах Великосілки Камʼянка-Бузького р-ну та Горішній Пустомитів. р-ну (усі — 2011), Великих Мостах, Сколе (обидва — 2012) — очільнику ОУН(б) С. Бандері; у Львові (2009) і с. Горішній Пустомитів. р-ну (2011) — очільнику ОУН(б) Р. Шухевичу; у Львові (2002) та Дрогобичі (2009) — держ. діячу, Герою України В. Чорноволу.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю